TextBook «А добра рушниця — ні?»
«Але стріла, погадай, що коштує добра стріла. Випустив і — пропала».
«А куля ні?»
«Куди кухті до патини, а кулі до стріли!»
Забували про свою нужду, переймалися воєнним ділом.
«А цей пасинок чортячий на Кречетовій кобилі їде. А щоб я луснув, як це не Кречетова кобила! — кричав якийсь запорожець і махав на Кречета обома руками. — Кречет! Кречет! Татарин на твоїй кобилі їде. Глянь, біля лівого ока латка і мишка під третім ребром з правого боку. Ходімте, відіб'єм!»
Мручко прискакав до нього: «Чи ти сказився, хлопе? Це ж татарський хан послів до нас прислав».
«Так що? Але Кречетова кобила. Йому її тогідь татарва з пасовиська вкрала. Кречет, скажи, чи це не твоя кобила? Ану, поклич: Феська, побачиш прибіжить».
Ледве йому рота долонею закрили, щоб не кликав Феськи.
За татарськими їздцями котилася порожня коляса. Новісенька, аж вилискується до сонця, а колеса так тільки мигтять, ні спиць, ні дзвонів не видно, лиш якісь срібні кружела котяться по шляху і блистять. Тягне тую колясу четверня коней, як один, той самий ріст, та сама масть, той самий «кшталт», шиї, як лебеді повигинали, головками кланяються, тонкими ніжками викидають, — чудо!
«От тобі коні раз. Такими й нашому Іванові Степановичеві не сором було б погуляти».
«Та що ти це? Іван Степанович на арабських їздив. Таких ні в царя, ні в короля, ні навіть у самого цісаря не було».
І пішли спомини та суперечки про казкові гетьманські багатства.
«А тепер що?»
«Тепер?…» — і поверталися туди, де кілька гетьманських возиків стояло, буцім сотничка, яка на прощу їде і в степу відпочиває.
«А король, бач, під шовковим наметом ночує».
«Бо король».
«А гадаєш, ми своїх князів та королів не мали?»
«Були, та де вони?»
«Навіть не знаємо, де їх кості лежать».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мазепа. З-під Полтави до Бендер» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „24“ на сторінці 2. Приємного читання.