Розділ «Підступність і кохання»

Президент. Тим краще. Але скажи там, нехай судовики діють обережно, щоб не сталося заворушення.

Камердинер. Слухаю, ваша вельможність!

Президент. Розумієш? Щоб усе зробили нишком.

Камердинер. Добре, ваша вельможність. (Виходить.)

Ява друга

Президент і гофмаршал.

Гофмаршал (поквапливо). Я до вас тільки en passant[163], мій найдорожчий! Як живете? Як почуваєте себе? Сьогодні ввечері ставлять оперу «Дідона», буде розкішний феєрверк, усе місто запалахкотить. Ви теж подивитесь, як воно палахкотітиме? Га?

Президент. Я маю у себе вдома такий феєрверк, що вся моя велич може знятися полум’ям. Ви прийшли саме вчасно, любий гофмаршале, я проситиму у вас допомоги словом і ділом в одній справі, яка нас обох або піднесе ще вище, або, навпаки, цілком знищить. Сідайте!

Гофмаршал. Не лякайте мене, голубе!

Президент. Я вам кажу — або піднесе ще вище, або цілком знищить. Ви знаєте мої плани щодо майора і леді й розумієте також, як важливо зміцнити нашу з вами кар’єру. Все може піти нанівець, Кальбе. Мій Фердінанд не хоче!

Гофмаршал. Не хоче... не хоче... Але ж я розголосив уже новину по всьому місту! Всюди тільки й мови, що про весілля!

Президент. І все місто вважатиме вас базікалом. Він кохає іншу!

Гофмаршал. Ви жартуєте. Хіба ж це перешкода?

Президент. Для впертої голови — непереборна.

Гофмаршал. Невже він такий навіжений, що відмовиться від свого щастя? Га?

Президент. Запитайте його самого й послухайте, що він вам відповість!

Гофмаршал. Але ж, mon Dieu![164] (збараніло дивиться на нього). Я цього не можу второпати.

Президент. І це ще не все. Одночасно мої шпигуни сповіщають, що обер-шенк фон Бок не сьогодні-завтра посватає леді.

Гофмаршал. Ви мене доводите до сказу. Хто, кажете? Фон Бок, кажете? А ви знаєте, що ми з ним смертельні вороги? І знаєте, чому саме?

Президент. Вперше чую!