Розділ «Підступність і кохання»

Фердінанд. Коли так (витягає шпагу йранить кількох судових виконавців), то хай мені вибачить правосуддя!

Президент (розлючено). Ану побачу, чи торкнеться й до мене ця шпага! (Хапає Луїзу, піднімає її і передає виконавцям.)

Фердінанд (гірко сміється). Тату, тату! Ви злісний пасквіль на божество! Погано воно розумілося на людях, коли з досконалого ката зробило поганого міністра.

Президент (до інших). Відведіть її!

Фердинанд. Тату, якщо вона стане до ганебного стовпа, то тільки разом з майором, президентовим сином. Ви й досі наполягаєте на цьому?

Президент. Тим кумедніше буде видовище... Ведіть!

Фердінанд. Тату! Я кину свою офіцерську шпагу під ноги цій дівчині. Ви й досі наполягаєте на цьому?

Президент. Ти вже й так зганьбив честь офіцера... Ведіть! Ви знаєте мій наказ!..

Фердінанд (відпихає судових виконавців, однією рукою хапає Луїзу, а другою заносить над нею шпагу). Тату! Раніше, ніж ви знеславите мою дружину, я вб’ю її... Ви ще й досі наполягаєте на цьому?

Президент. Убий її, якщо твій клинок не затупився.

Фердінанд (випускає Луїзу з рук і підводить до неба страшний погляд). Ти, Всемогутній, будеш мені за свідка. Я спробував усі людські засоби, мушу вдатися до диявольських... Ведіть її до ганебного стовпа, а тим часом (кричить президентові у вухо) я розповім столиці бувальщину про те, як стають президентами! (Виходить.)

Президент (як громом уражений). Що таке?.. Фердінанде!.. Пустіть її! (Поспішає слідом за майором.)

Завіса

Дія третя

Ява перша

Зала в домі президента.

Входять президент і секретар Вурм.

Президент. Усе провалилось.

Вурм. Я й побоювався цього, ласкавий пане. Примус завжди тільки озлоблює мрійників, але ніколи їх не навертає.

Президент. А я покладав великі надії на цей задум. Я міркував так: коли дівчину буде зганьблено, то він, як офіцер, мусить відступитися.