Розділ «Підступність і кохання»

Фердінанд (відступає на кілька кроків). У домі невинності.

Президент. Де син навчається, як треба слухатись батька.

Фердінанд. Дозвольте нам...

Президент (перебиває його, до Міллера). Ви батько?

Міллер. Міський музика Міллер.

Президент (до дружини). Ви мати?

Міллерова дружина. О так, мати!

Фердінанд (до Міллера). Батьку, відведіть дочку, вона зараз знепритомніє! Бачите, як зблідла!

Президент. Не турбуйся, вона в мене швидко почервоніє. (До Луїзи.) Відколи ви знайомі з сином президента?

Луїза. Я ніколи не питала, хто він такий. Фердінанд фон Вальтер буває в мене з листопада.

Фердінанд. Молиться на неї.

Президент. Він вам освідчувався?

Фердінанд. Щойно — найурочистіше, як перед Богом.

Президент (гнівно, до сина). До сповіді у твоєму шаленстві тебе ще покличуть. (До Луїзи.) Я чекаю на відповідь.

Луїза. Він заприсягнувся, що кохає мене.

Фердінанд. І дотримає слова.

Президент. Чи ти замовкнеш нарешті?.. І ви повірили в його присягання?

Луїза (ніжно). Я теж присяглася йому.

Фердінанд (твердо). Ми заручені.

Президент. Я накажу викинути геть цей підголосок. (Злісно до Луїзи.) А проте він щоразу платив вам готівкою?