Розділ «Підступність і кохання»

Леді тим часом відходить у найдальший куток кімнати й затуляє обличчя руками. Він іде за нею.

Ви хотіли мені щось сказати, міледі?

Леді (з виразом глибокого страждання). Нічого, пане фон Вальтер! Нічого, тільки те, що ви занапастили себе, мене й ще третю особу.

Фердінанд. Ще й третю?

Леді. Ми всі троє не будемо щасливі. Нам доведеться стати жертвами квапливості вашого батька. Я ніколи не володітиму серцем чоловіка, який віддав мені свою руку лише з примусу.

Фердінанд. З примусу, міледі? Віддав з примусу? І все ж віддав? Невже ви можете взяти руку без серця? Ви здатні відібрати в дівчини людину, яка для неї — цілий світ? Ви здатні одірвати від дівчини коханого, яка й для нього — цілий світ? Ви, британка, якою я хвилину тому захоплювався! Ви здатні на це?

Леді. Бо я мушу вчинити так. (Суворо й значуще.) Моя пристрасть, Вальтере, поступилася б перед ніжністю до вас. Але моя честь не дозволяє мені зробити цього. Про наш шлюб говорить уся країна. Всі очі, всі стріли людського глуму спрямовані на мене. Я нічим не змию з себе ганьби, якщо підданець князя знехтує мене! Змагайтеся зі своїм батьком! Обороняйтесь, як можете. Я ні перед чим не зупинюся! (Швидко виходить.)

Майор стоїть остовпілий. Пауза.

Потім він прожогом вискакує у бічні двері.

Ява четверта

Кімната в домі музиканта.

Міллер, Міллерова дружина, Луїза.

Міллер (вбігає до кімнати). Я ж казав, що так буде!

Луїза (злякано). Що, тату? Що?

Міллер (бігає по кімнаті як навіжений). Дайте мій парадний камзол... Мерщій... Я мушу його випередити... І білу сорочку з манжетами! Я зразу ж так і подумав!

Луїза. Ради Бога! Що ви подумали?

Міллерова дружина. Та що сталося? Що?

Міллер (шпурляє на підлогу перуку). Зараз же віднесіть її до перукаря. Що сталося? (Підбігає до дзеркала.) І борода знову виросла на палець... Що сталося? Ти ще й питаєш, негіднице? А те, що зчинилася страшна веремія, хай би тебе чорти вхопили!

Міллерова дружина. Отакої! В усьому я винна!

Міллер. А хіба не винна, бісове базікало? Хто ж іще винен? Хіба не ти сьогодні вранці патякала про того клятого офіцерика... Хіба я не затикав тобі рота? Вурм усе виплескав.