Розділ «Розбійники»

Шварц. Він випередив нас. Сховайте ваші мечі, — він лежить тут, наче здохлий кіт.

Швейцер. Мертвий! Як? Мертвий? Помер без мене?.. Брехня, кажу вам! Побачите, як жваво він у мене схопиться. (Термосить його.) Гей, ти! Є нагода вбити батька!

Грімм. Не марнуй часу. Він мертвий.

Швейцер (відходить від нього). Так, він не радіє! Він справді мертвий. Верніться й перекажіть отаманові: він мертвий. А мене Моор більше не побачить.

(Стріляє собі в лоб.)

Ява друга

Місце дії те саме, що в останній яві четвертої дії.

Старий Моор сидить на камені.

Навпроти нього розбійник Моор.

Полісі то тут, то там тиняються розбійники.

Розбійник Моор. Його й досі нема! (Ударяє кинджалом об камінь так, що іскри сиплються.)

Старий Моор. Прощення хай буде йому карою, подвоєна любов — моєю помстою.

Розбійник Моор. Ні! Клянусь моєю озлобленою душею, цього не буде! Я не допущу цього! Хай тягне за собою у вічність ганьбу свого жахливого злочину! Бо чого б тоді я мав його вбивати?

Старий Моор (заливаючись слізьми). О моя дитино!

Розбійник Моор. Як? Ти плачеш за ним? Біля цієї башти?

Старий Моор. Зглянься! О, зглянься! (Урозпачі ламає руки.) Зараз, зараз спіткає кара мого сина!

Розбійник Моор (злякано). Котрого сина?

Старий Моор. Що означає твоє запитання?

Розбійник Моор. Нічого! Нічого!

Старий Моор. Невже ти прийшов знущатися з мого горя?