Шпігельберг (усе більше запалюючись). «Шпігельберг, — гукатимуть тобі, — чи не чарівник ти, Шпігельберг?» — «Шкода, що не став ти генералом, Шпігельберг, — скаже король, — ти загнав би австріяків у глухий кут». — «Так, — чую я нарікання лікарів, — непрощенна річ, що цей чолов’яга не вчився медицини, він би винайшов нові ліки проти зобу». — «Ах, чому камеральні науки[84] не його фах, — зітхатимуть різні Сюллі[85] по своїх кабінетах, — він би каміння обернув на луїдори». І про Шпігельберга заговорять на Сході й на Заході, а ви, боягузи, ви, жаби, лишайтесь у бруді, тоді як Шпігельберг, розпроставши крила, полетить у храм безсмертної слави.
Карл Моор. Щасливої дороги! Вилазь по ганебному стовпу на вершину слави. А мене манить прохолода батьківських гаїв, обійми моєї Амалії. Ще минулого тижня в листі до батька я просив у нього прощення і найменшої дрібнички від нього не потаїв, а де щирість — там і співчуття і допомога. Давай попрощаємось, Моріце. Ми бачимося сьогодні востаннє. Пошта прибула. Батьківське прощення вже в мурах цього міста.
Входять Швейцер, Грімм, Роллер, Шуфтерле і Рацман.
Роллер. Ви знаєте, що нас вистежують?
Грімм. Що нас щохвилини можуть заарештувати?
Карл Моор. Це мене не дивує. Хай буде, що буде! Ви не бачили Шварца? Чи не казав він, що має для мене листа?
Роллер. Він давно тебе шукає — мабуть, щось є.
Карл Моор. Де ж він? Де, де? (Поспішає до дверей.)
Роллер. Зажди! Ми сказали, щоб він прийшов сюди. Ти тремтиш?
Карл Моор. Я не тремчу. Чого б я мав тремтіти? Товариші. Цей лист... Радійте ж зі мною! Я найщасливіша людина під сонцем, — чого б я мав тремтіти?
Входить Шварц.
(Біжить йому назустріч.)
Брате! Брате! Лист! Лист!
Шварц (дає йому листа, якого Моор швидко розпечатує). Що з тобою? Ти побілів як стіна...
Карл Моор. Рука мого брата.
Шварц. Але що це зі Шпігельбергом?
Грімм. Хлопець збожеволів. Він так жестикулює, наче в нього хвороба святого Вітта.
Шуфтерле. Йому в голові помішалося. Мабуть, він складає вірші.
Рацман. Шпігельберг! Гей, Шпігельберг! Не чує, бестія.
Грімм (трусить його). Хлопче! Ти мариш чи...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розбійники“ на сторінці 7. Приємного читання.