Розділ «Розбійники»

Франц. Дурниці! Дурниці! І тобі не сором? Стара людина, а віриш бабусиним казкам! Годі, Данієлю! Це дурниці. Адже я тут володар. Бог і сумління покарають мене, якщо Бог і сумління існують.

Данієль (сплескуєруками). Боже милосердий!

Франц. В ім’я обов’язку покори! Чи розумієш ти це слово? В ім’я обов’язку покори наказую тобі, щоб графа вже завтра не було серед живих.

Данієль. Господи помилуй! За віщо?

Франц. В ім’я твоєї сліпої покори! І я питатиму з тебе.

Данієль. З мене? Змилуйся, Пресвята Діво? З мене? Чим же я, старий чоловік, согрішив?

Франц. Нема часу довго роздумувати, — твоя доля в моїх руках. Хочеш ти до кінця життя нидіти в найглибшому з моїх підземель, де голод примусить тебе гризти власні кості, а пекуча спрага — пити власну сечу?.. Чи волієш краще їсти мирно свій хліб і спокійно доживати свою старість?

Данієль. Як це, пане? Мирна і спокійна старість — для вбивці?

Франц. Відповідай на моє запитання.

Данієль. Моя сива голово, моя сива голово!

Франц. Так чи ні?

Данієль. Ні!.. Боже, зглянься на мене.

Франц (наміряючись іти). Гаразд! Це тобі справді скоро буде потрібно.

Данієль затримує його і падає перед ним навколішки.

Данієль. Згляньтеся, пане! Згляньтесь на мене!

Франц. Так чи ні?

Данієль. Ласкавий пане, мені вже сімдесят один рік! Я шанував батька й матір і нікого, скільки себе пам’ятаю, і на шеляг не обдурив, у вірі був твердий і непохитний, сорок чотири роки у вашім домі прослужив і жду тепер спокійної блаженної кончини. Ох, пане, пане! (З запалом обнімає його коліна.) І ви хочете відняти в мене останню втіху в годину смерті, хочете, щоб муки сумління отруїли мені останню молитву, щоб я відійшов у вічність негідником перед Богом і людьми? Ні, ні, мій любий, дорогий, мій ласкавий пане! Ви цього не хочете, ви цього не зажадаєте від сімдесятилітнього старого.

Франц. Так чи ні? До чого вся ця балаканина?

Данієль. Віднині я служитиму вам ще ретельніше, буду, як поденник, виснажувати в роботі останні сили, вставатиму раніше, лягатиму пізніше... Ох! Я поминатиму вас у вечірній і вранішній молитвах, і Бог не відкине молитов старої людини.

Франц. Покора краща за всяку жертву. Чув ти колинебудь, щоб кат маніжився, коли йому належить виконати вирок?