Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення

У сучасних умовах можна відзначити, з одного боку, зростання кількості соціально відповідальних підприємств, які не тільки створюють комфортні умови своєму персоналу, виробляють якісну продукцію, а і займаються благодійною діяльністю. З іншого ж боку, зростає і кількість підприємств, власники яких експлуатують не тільки своїх працівників, але і споживачів виробленої ними продукції неналежної якості. Особливо це стосується продуктів харчування, спиртних напоїв, медикаментів та медичних послуг. Під виглядом якісних продуктів такі підприємства реалізують фальсифікати, практикують недобросовісну рекламу. В результаті вони отримують величезний додатковий прибуток за рахунок привласнення результатів праці (доходів) своїх споживачів. Це і є прихована кримінальна форма експлуатації. При цьому вони завдають величезної шкоди не тільки своїм споживачам, а і суспільству в цілому.

Прикладів тому існує велика кількість у сфері виробництва і реалізації продукції, небезпечної для моралі, життя, здоров’я та майна громадян, широкомасштабної підробки медикаментів, різних форм шахрайства, включаючи створення фінансових пірамід. Дуже великі злочини такого роду за останні чотири роки були розкриті в таких високорозвинених країнах, як США, Англія, Німеччина, Франція, Японія, Швейцарія.

Наприклад, викрита в кінці 2008 р. у США найбільша фінансова піраміда Бернарда Медоффа у вигляді інвестиційного фонду «Медофф Сек᾽юритіс» за більш ніж 20 років своєї злочинної діяльності заподіяла збитки своїм клієнтам з різних країн у розмірі 65 млрд дол. Серед близько 3 млн ошуканих клієнтів є і такі, що покінчили життя самогубством. Показово, що ліквідатор фінансової піраміди подав позов на суму більше 30 млрд дол. проти відомих банків — підозрюваних спільників Бернарда Медоффа. У результаті активізації контролюючих органів за короткий період тільки в США було розкрито 20 дрібніших фінансових пірамід (8 млрд дол. і менше). Фінансові піраміди були викриті в Японії (1,1 млрд євро) та в інших країнах. Розквіт фінансових пірамід у колишніх республіках СРСР припав на 90-ті рр. Від банкрутства в 1994 р. великої фінансової піраміди ВАТ «МММ» Сергія Мавроді постраждали декілька мільйонів осіб, у тому числі деякі також покінчили життя самогубством. У цьому ж 1994 р. в Україні була викрита фінансова піраміда «Кий-Траст», а її засновник, який привласнив 3 млн дол., чотири роки переховувався від слідчих органів. Після відбуття тюремного ув’язнення Сергій Мавроді, скориставшись недоліками державного регулювання, відкрив другу фінансову піраміду МММ в 2011 р. Вона функціонувала, поки проти нього в Росії не було порушено нову кримінальну справу. Детальніше це викладено в статті [10].

6.5. Причини та чинники якісної трансформації економічних систем у процесі суспільного розвитку

У процесі розвитку суспільства відбувалися зміни економічних систем. К. Маркс на основі вивчення історичного досвіду і прогнозування майбутнього розвитку розглянув процеси переходу:

• від первіснообщинної економічної системи до рабовласницької;

• від рабовласницької до феодальної;

• від феодальної до капіталістичної;

• від капіталістичної до соціалістичної;

• від соціалістичної до комуністичної.

З 1991 р. республіки колишнього СРСР і деякі інші соціалі­стичні країни на основі специфічних підходів вже більше 20 років здійснюють перехід по суті від соціалістичної економічної системи до капіталістичної.

Процеси зародження, розвитку, трансформації і зміни економічних систем вивчають відомі філософи, економісти і соціологи. Дуже відомий німецький філософ першої половини XIX ст. Г. Геґель дійшов висновку, що суперечності є внутрішнім джерелом розвитку природи і суспільства, те, що насправді рухає світом.

К. Маркс також обґрунтував висновок, що важливим джерелом розвитку, трансформації і зміни економічних формацій є суперечності. Випереджаючий розвиток продуктивних сил у порівнянні з економічними відносинами створює суперечності між ними. Економічні відносини стають гальмом розвитку продуктивних сил. Це викликає необхідність приводити їх у відповідність за допомогою перетворення господарського механізму. Для успішного розвитку суспільства має постійно дотримуватися відповідність між рівнем розвитку продуктивних сил і економічних відносин, які представляють економічний базис та господарським механізмом. Існує загальний економічний закон відповідності усіх підсистем економічної системи.

Як було показано в підрозділі 6.1, економічна система відноситься до класу великих систем, яким притаманні властивості синергічності, емерджентності і мультиплікативності. Будь-яка економічна система з моменту зародження знаходиться в процесі розвитку. На перших етапах розвитку можлива однонаправленість дій усіх підсистем в її складі, яка призводить до посилення кінцевого результату її функціонування (властивість синергічності).

Але дуже часто виникають суперечності між підсистемами економічних систем, а також між інтересами людей різних соціальних класів. Це призводить до серйозних конфліктів між ними. Суперечності, властиві певній економічної системі, називаються економічними. При цьому суперечності бувають двох видів: антагоністичні та неантагоністичні.

Антагоністичні суперечності характеризуються наявністю непримиренних інтересів різних соціальних класів і груп населення. Вони часто розв’язуються насильницьким шляхом: революції, війни. Як свідчить історичний досвід, насильницький шлях розв’язування суперечностей пов’язаний із великими людськими жертвами і руйнуваннями виробничої і соціальної інфраструктури. Щоб не допустити такого, органи державного управління повинні своєчасно їх фіксувати у момент зародження і вживати відповідні заходи до їх розв’язування, наприклад, за рахунок посилення соціальної спрямованості економіки, зміни порядку розподілу і перерозподілу суспільного продукту тощо.

Головна особливість неантагоністичних суперечностей полягає в тому, що за ними не стоять непримиренні інтереси різних соціальних класів і груп населення. Вони постійно виникають на всіх стадіях життєвого циклу економічних систем і є рушійними силами їх розвитку. Наприклад, до таких суперечностей відносяться періодично виникаючі суперечності між рівнем розвитку продуктивних сил та існуючими стосунками власності, які є основою соціально-економічних відносин. Для їх своєчасного розв’язування органи державного управління коригують відповідні юридичні нормативні документи. Проте несвоєчасно розв’язувані неантагоністичні суперечності можуть поступово перерости в антагоністичні.

Необхідно також враховувати, що при кожній зміні економічної системи може бути свій набір основних факторів. Під фактором у даному контексті розуміють рушійну силу економічних, виробничих процесів, що здійснює вплив на ефективність господарської діяльності.

Наприклад, основними факторами переходу від первіснообщинної економічної системи до рабовласницької спочатку були: поява приватної експлуататорської власності разом з общинною (суспільною), а також здійснення першого суспільного розподілу праці за рахунок відділення пастушачих племен від землероб­ських, що сприяло зростанню продуктивності праці. Це дозволило окремим членам общини швидко збагачуватися, розвивати товарне виробництво. Потім їх представники перетворилися на великих рабо­власників та опинилися в органах державного управління і активізували цей перехід.

Як основні фактори переходу від рабовласницької до фео­дальної економічної системи були поява приватної феодальної експлуататорської власності на землю, а також здійснення другого суспільного розподілу праці за рахунок створення ремісництва та розвитку міст. У ремісників вже існувала приватна власність на засоби праці, обсяги якої поступово збільшувалися. Це супроводжувалося і збільшенням кількості власників приватних підприємств та сприяло подальшому прискоренню розвитку засобів праці і товарного виробництва.