Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення

Глава 5. Суспільне виробництво, його зміст, функції, фактори та результати

5.1. Економічні потреби та економічні інтереси людини і суспільства, їх сутність, структура і функції.

5.2. Виробництво як спосіб, форма й умова задоволення потреб та інтересів. Суспільний продукт і його структура.

5.3. Фактори виробництва та їх розвиток у процесі еволюції людського суспільства.

5.4. Закон зростання потреб та розвиток системи мотивації до праці.

5.1. Економічні потреби та економічні інтереси людини і суспільства, їх сутність, структура і функції

Потреби людини і суспільства, як досить складна і багато­гранна наукова проблема, вивчаються в економіці, психології, соціології, філософії, маркетингу. Тому існує безліч визначень потреби, але у більшості з них потребу зв’язують з відчуттям, бажанням індивідом, колективом або товариством недостатності чого-небудь. Наприклад, одне з найбільш вдалих: «Загалом потреба — це бажання людини в будь-чому, що забезпечує її життєдіяльність та поліпшує її» [2, с. 39].

На думку автора, у визначенні слід підкреслити, що, окрім потреб окремого індивіда, людей взагалі, необхідно виділити потреби колективів, соціальних груп, населення окремої країни, певного об’єднання держав, світової спільноти.

Потреба — це відчуття або усвідомлення нестачі в чому-небудь для забезпечення життєдіяльності і/або підвищення добробуту окремої людини, колективу людей, соціальної групи, населення окремої країни, певного об’єднання держав, світової спільноти.

У цьому визначенні перераховані різні рівні, на яких у тій чи іншій мірі проявляються потреби людей, які є першоосновою формування потреб населення окремої країни, певного об’єднання держав, світової спільноти.

Під добробутом розуміють забезпеченість населення необхідними матеріальними і духовними благами, по­слугами й умовами, що задовольняють його потреби. Він виражається системою показників, що характеризують якість життя.

Використовується безліч класифікаційних ознак потреб. Передусім їх класифікують за суб’єктами та об’єктами.

Досить обґрунтована класифікація потреб за суб’єктами наведена в роботі [2, с. 39]:

• індивідуальні, колективні та суспільні;

• домогосподарств, підприємств і держави;

• суспільно-економічних класів і соціальних груп.

У цій класифікації виділені потреби окремої людини, потреби соціальних груп (потреби певного колективу або підприєм­ства), потреби окремих класів людей (мільярдери; мільйонери; середній клас; люди, що знаходяться за межею бідності). В умовах глобалізації економіки, що відбувається, а також необхідності рішення надзвичайно актуальних екологічних та інших проблем світового рівня вважається доцільним збільшити перелік суб’єктів додаванням до по­треб населення окремої країни потреб окремого об’єднання держав, світової спільноти.

Потреби окремої людини суб’єктивні. Вони часто суперечать суспільним потребам інших суб’єктів. Потреби населення окремої країни — це забезпечення обороноздатності; охорона природного довкілля; профілактика і лікування СНІДу, наркоманії, іграманії, алкоголізму, туберкульозу; охорона суспільного порядку; безкоштовна освіта, медичне обслуговування; відвідування музеїв, театрів тощо. Перераховані потреби можуть реалізовуватися тільки на регіональному, державному, міждержавному рівнях за рахунок бюджетів відповідних рівнів.

За об’єктами потреб виділяють: