Висуваючи сили й засоби для проведення робіт, необхідно передусім влаштувати проїзди і проходи до об’єктів проведення робіт. Для цього застосовують бульдозери, автокрани, грейдери. Ширина проїздів має бути 3,5—4 м для одностороннього і 7—8 м для двостороннього руху, через 150—200 м мають бути роз’їзди довжиною 10—20 м.
В організації і веденні рятувальних робіт особливого значення набувають пошуки потерпілих. Необхідно встановити, де і в яких умовах вони перебувають. Потрібно ретельно обстежити завали, підвальні приміщення, порожнини завалів будівель.
Звільнення людей з-під завалів є найважливішим і найскладнішим видом рятувальних робіт. Якщо потерпілі перебувають поблизу поверхні або завалені невеликими уламками одноповерхових будівель, то розбирають завали вручну. Потерпілих, які перебувають у глибині завалів (під завалом), дістають через вузькі проходи (висотою 0,7—0,9 м, шириною 0,6—0,7 м), зроблені з боку завалів. Для прокладання проходів використовують пустоти і щілини, що виникли в завалі від падіння великих елементів будівель. Якщо прохід зробити неможливо або на це потрібно багато часу, то людей, які перебувають у глибині завалів, витягують, розбираючи верхні завали вручну. З-під уламків слід насамперед вивільнити голову і верхню частину тулуба людини. Якщо неможливо швидко витягнути потерпілого, йому надають першу медичну допомогу, яку можна надати в конкретній ситуації.
Виносити уражених через зроблений прохід можна на руках, на плащах, брезенті, ковдрі, ношах, волоком.
При руйнуванні великих будівель, як це показав досвід останніх землетрусів, для розбирання завалів необхідні потужні піднімальні крани, великі екскаватори, пересувні електростанції та ліхтарі для роботи вночі.
Землетруси останніх років показують, що люди під руїнами можуть залишатися живими, якщо вони не поранені, до двох-трьох тижнів. Так, у Мексиці після землетрусу 1985 року знаходили людей живими під руїнами на 14-й день. У Вірменії, в Ленінакані, після землетрусу на п’яту добу розкопано живими 5398 осіб, але й на 10—11-ту добу знаходили людей живими.
Для рятування людей із пошкоджених дво-, три- (і більше) поверхових будинків зі зруйнованими виходами і сходами споруджують трапи, настил із дощок завтовшки не менше 5 см з прибитими впоперек дощок дерев’яними брусками на відстані 25—30 см один від одного, а також роблять отвори в сусідні (суміжні) приміщення, які мають виходи. У ряді випадків для рятування потерпілих із горішніх поверхів напівзруйнованих будинків, коли немає безпосередньої загрози обвалу, застосовують переносні приставні драбини, канати, механічні драбини, підвісні колиски, машини з вишками.
Рятуючи людей із пошкоджених будинків, особливу увагу слід приділяти додержанню безпеки, оскільки інколи нестійкі конструкції будинків та споруд загрожують обвалом і небезпечні не лише для людей, що перебувають у завалі чи заваленому сховищі, а й для особового складу формувань, які проводять рятувальні роботи. Необхідно спочатку оглянути такі конструкції.
Нестійкі конструкції, падіння яких може викликати небажані наслідки, обвалюють. Для цього вибирають найбільш ефективний, простий і безпечний спосіб обвалювання. Конструкції, намічені до обвалювання, тимчасово укріпляють підкосами, розпірками, стояками і огороджують. Перед обвалюванням проводять підготовчі роботи: підрубування основи конструкції, що обвалюється, обрубування арматури, балок, вертикальне розсічення широких конструкцій (стін будинків) і закріплення тросів за конструкцією. Потім конструкцію звільняють від тимчасових кріплень і за допомогою лебідок, тракторів, бульдозерів обвалюють її (рис. 7.2). Обов’язковим є кріплення нестійких елементів конструкцій. Стіни заввишки до 6 м кріплять простими підкосами, розміщеними під кутом 45—60° до горизонту, стіни заввишки до 9—12 м кріплять подвійними дерев’яними підкосами або підкосами з металевих балок (рис. 7.3). Крім того, залежно від умов стіни можна укріплювати розпірками, встановленими між пошкодженою та цілою стіною суміжного будинку.
Встановлюючи стояки тимчасового кріплення, під них підводять підкладку з дощок завтовшки не менше 5 см. Не слід спирати стояки безпосередньо на ґрунт, бетон чи асфальт. Для щільного притискання стояка до балки їх треба підклинювати клинцями з твердих порід дерева. Стояки, що встановлюються, треба міцно розшити дошками.
Рис. 7.2. Обрушування стіни будинку за допомогою трактора Рис. 7.3. Укріплення стіни подвійним підкосом: 1 — лежень; 2 — опорний брус; 3 — паляПеред відкопуванням завалених сховищ і укриттів треба спробувати встановити зв’язок із потерпілими, з’ясувати їх стан. Для цього використовують телефон і радіо, а якщо це неможливо, то перемовляються з людьми, що перебувають в укриттях, через повітрозабірні отвори, віконниці, люки, а також удаються до перестукування по стояках водопостачання чи опалення, які ведуть у підвал. Після встановлення зв’язку з’ясовують забезпеченість людей, що перебувають в укритті (підвалі), повітрям.
Якщо необхідно подати до сховища повітря, слід відшукати повітрозабірні отвори, що збереглися, розчистити їх і подавати повітря через них. При руйнуванні повітрозабірних каналів треба відчинити двері чи віконниці аварійного виходу, а якщо і це зробити неможливо, в перекритті чи стінах прорубати отвори, через які за допомогою вентилятора або компресора подати повітря, а також воду, їжу і медикаменти. Пробити такі отвори можна і вручну, використовуючи для цього молоти, ломи. Місце для отвору вибирають там, де конструктивні елементи мають найменшу товщину і міцність.
При загрозі сховищу (укриттю) затоплення чи проникнення газу треба негайно відключити пошкоджені ділянки мереж водопроводу, теплофікації чи газопроводу. Із затоплених приміщень відкачують воду.
Способи відкопування завалених сховищ є різні: розчищають завали над входом або виходом, пробивають отвори у стінах, перекриттях, прокладають підземну галерею до стін сховища або пробивають у цій стіні отвори. У підвалах та погребах можна розчищати тільки входи. Якщо ж входи завалені настільки, що для їх розчищення потрібно багато часу, то доцільно пробити отвір у стіні з суміжного підвального приміщення або ззовні. У сховищах з повністю заглибленими стінами для пробивання отворів у зовнішній стіні викопують приямок у ґрунті біля стіни підвалу або відкопують оголовок заваленого укриття за допомогою екскаватора (рис. 7.4).
Рис. 7.4. Схема відкопування оголовка заваленого укриття за допомогою екскаватора: 1 — оголовок; 2 — екскаватор; 3 — котлован; 4 — завалПотерпілим надається необхідна перша медична допомога медичними формуваннями. Після чого потерпілих направляють на медичні пункти чи в лікарні для надання їм лікарської допомоги.
Із небезпечної території людей необхідно терміново евакуювати в безпечні райони з допомогою всього наявного транспорту або пішки.
Забруднених радіоактивними речовинами або заражених хімічними та біологічними засобами необхідно направити на санітарну обробку.
Невідкладні роботи спрямовані головним чином на запобігання затопленню житлових і виробничих приміщень, підвалів і сховищ, ділянок доріг, на забезпечення водою, особливо для протипожежних потреб, часто такі роботи пов’язані з рятуванням людей, тому вони належать до категорії невідкладних і повинні виконуватися одночасно з рятувальними або передувати їм.
Локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичній мережі й спорудах в умовах пожеж, радіоактивного забруднення, зараження небезпечними хімічними речовинами є складним завданням, для вирішення якого потрібні зусилля багатьох кваліфікованих спеціалістів та спеціальної техніки.
При руйнуванні водопровідних мереж найбільше пошкоджуються стояки, розташовані в будинках та виробничих спорудах. Це може призвести до затоплення сховищ, підвалів або місць, де проводять рятувальні роботи. Слід негайно відключити зруйновані ділянки труб, забивши отвори в трубах дерев’яними пробками, або перекрити засувки (забірні гвинти). У першу чергу відключають засувку з боку насосної станції, яка живить водою, а потім засувку, розташовану з другого боку пошкодженої ділянки. Перекривати засувку треба повільно, бо гідравлічний удар, що виникає при різкій зупинці руху води, може зруйнувати інші ділянки водопроводу. Можна за допомогою гумових шлангів або прядивних рукавів відвести воду на весь період рятувальних робіт.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Коцан Ігор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій“ на сторінці 9. Приємного читання.