Розділ «Частина V. Історія вищої освіти»

Постійна увага приділяється і проблемі виховання в процесі навчання. Зокрема, навчальні програми з різних дисциплін, особливо дисциплін гуманітарного циклу (історія, іноземна мова тощо), передбачають і розв’язання завдань морального, інтелектуального, фізичного та трудового виховання молоді.

У відповідь на життєві проблеми в навчальних програмах ВНЗ з’являються і нові дисципліни, пов’язані з антинаркотичною, антиалкогольною тематикою та природоохоронною діяльністю.

Ідея гуманізації суспільства привела до переоцінки цінностей. На перший план вийшли завдання формування у студентів, замість індивідуалізму і суперництва, вміння співпрацювати, допомагати один одному, поважати людей незалежно від їх раси, національності тощо. У країнах Сходу (Китай, Японія) велике значення приділяється питанням виховання молоді у громаді (розробка групових проектів, туристські походи тощо).

Постійно модернізуються методи морального виховання. Вони не обмежуються бесідами та диспутами. Так, у США використовується метод «поєдинку з проблемою», який передбачає дискусію з проблем моралі, обговорення гострих проблем моралі минулого і майбутнього, формування у студентів власної думки з того чи іншого питання.

Певне місце в моральному вихованні дітей та молоді продовжує займати релігія (особливо у Великій Британії). Більшість британців дотримуються релігійних звичаїв минулих років. Наприклад, у неділю, як правило, закриті театри, музеї, кінотеатри, магазини. У більшості сімей непристойно в цей день приймати гостей, розважатись. Для переважної більшості британців це день молитви спочатку в церкві, а потім удома. Навіть сьогодні більшість британських сімей прагнуть дати молоді належне релігійне виховання. Взагалі виховання в релігійному дусі регламентується парламент­ським Актом 1944 року.

Велика увага у вищій школі як країн Заходу, так і Сходу приділяється також питанням фізичного виховання молоді. Займатися спортом за рубежем престижно. З метою підвищення престижу фізичної культури і спорту засоби масової інформації демонструють президента, який займається легкою атлетикою, рок-співака, що грає в баскетбол, бізнесмена, котрий займається плаванням. Все це стимулює студентську молодь до занять спортом. Майже всі вони займаються спортом на базі добре обладнаних стадіонів чи спортивних комплексів.

У позаавдиторний час студенти зайняті в таких сферах, як дрібний бізнес, сервіс, релігійні послуги, благодійні акції, допомога самотнім людям похилого віку, служба в лікарнях і госпіталях, екологічна та передвиборча діяльність.

Особливої популярності серед студентської молоді набувають музичні ансамблі, оркестри, концерти, конкурси виконавців, художні виставки тощо. Так, у Вашинґтонському університеті успішно діє камерний хор, «релігійний хор», «товариство іспанського танцю» тощо.

Значне місце у системі навчання у ВНЗ посідають різноманітні форми громадської роботи, участь у яких сприяє інтелектуальному і професійному розвитку студентської молоді. Наприклад, чисельна армія студентів американських вищих закладів освіти постійно відвідує Асоціацію комп’ютерної техніки, Товариство інтелектуальної спадщини, товариство творчих журналістів, Асоціацію студентів-фізиків та багато інших.

Наведемо дані щодо співвідношення аудиторного та позаавдиторного навчального часу студентів зарубіжних університетів, які представлено в дисертації М. Дреєрмана.

Вища школа провідних країн світу відрізняється великою кількістю деканів, які відповідають за різні ділянки роботи з студентами. Наприклад, у приватному університеті Лихай (штат Пенсильванія) працюють: декан зі студентських питань; декан зі студентського життя; декан, що відає гуртожитками; помічник декана зі студентських питань; два помічники декана зі студентського життя, заступник помічника декана зі студентського життя і є велика кількість деканатів, які здійснюють контроль за студентством. Крім того, існують органи студентського самоврядування.

На межі тисячоліть перед розвиненими країнами світу стоїть основна мета — визначити ієрархію проблем і пріоритетів виховання, виходячи із загальнолюдських цінно­стей. Реалізація означеної мети знаходить своє відбиття у провідних напрямах виховання студентської молоді, а саме: громадян­ському, полікультурному, інтернаціональному, моральному, релігійному, фізичному, естетичному, трудовому та деяких інших. У кожній країні подібні пріоритети та проблеми розглядаються через призму національного бачення виховання.

Провідними тенденціями розвитку вищої освіти у країнах світу є: фундаменталізація вищої освіти; збереження класичної університетської освіти; індивідуалізація навчання (кожен студент працює за своїм індивідуальним планом і у зручному для себе темпі); запровадження корпоративних програм (навчання у вищій школі поєднується з працею у фірмах чи компаніях); широке залучення молоді до розв’язання актуальних проблем науки; вдосконалення якості вищої освіти; модернізація технологій навчання; інтенсифікація навчального процесу; інтенсифікація підготовки кваліфікованих педагогів; поширення системи перевірки навчальної роботи та деякі інші.

Тьюторська система — система індивідуальних консультацій та бесід викладача і студента в ході самостійної роботи над темою.

Кейс — певна навчальна або педагогічна ситуація.

Просемінарське заняття — заняття, на якому студентам викладаються базові знання, надається допомога у вивченні спеціальної літератури і розумінні спеціальних термінів та понять.

Трансдисциплінарне навчання — навчання, що передбачає інтеграцію різних дисциплін в один навчальний курс.

Інтернаціональне виховання — виховання, в основі якого лежить повага і визнання соціально-історичної та культурної спадщини інших народів.

Полікультурне виховання — виховання, яке передбачає врахування культурних і виховних інтересів національних та етнічних меншин.

1. Особливості університетської освіти за рубежем.