Розділ «Частина ІV. Професійно-управлінські аспекти вищої школи»

створення системи освіти нового покоління відпо­відно до вимог часу, що забезпечує повноту реалізації функції якісної освіти, випереджаючого загальноцивілізаційного розвитку людини, що перетворюється на провідний механізм відтворення суспільного інтелекту, науки і культури;

підвищення якості результатів навчання випускників усіх рівнів системи освіти. Підвищення конкуренто­спроможності української освіти за рахунок забезпечення фундаментальності і практичної спрямованості навчальних програм;

створення збалансованої законодавчої бази системи освіти, що регулює та забезпечує ефективність реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти в Україні, результативне функціонування всіх її підсистем;

створення позитивних зразків та поширення досвіду успішного реформування освіти, забезпечення необхідних науково-методичних, організаційних та матеріально-технічних умов;

створення в Україні підсистеми елітної освіти з метою підготовки кадрів для високотехнологічних галузей, сучасних напрямів науки, культури і мистецтва;

підготовка та виховання педагогічних кадрів, здатних працювати на засадах інноваційності організації на­вчально-виховного процесу, дитиноцентризму, власного творчого безперервного професійного зро­стання;

визначеність та унормування змісту всіх підсистем освіти, що забезпечують усталену систему знань і компетентностей, потужну професійно кваліфіковану кадрову базу для економічного зростання держави, конкурентоспроможність вітчизняних працівників на зовнішньому ринку праці;

створення соціально сприятливих умов для здобуття освіти за потребою всіх категорій населення України;

функціонування інфраструктур у підсистемах освіти, що опікуються підтриманням наукової та інноваційної діяльності в системі освіти, популяризацією та реалізацією освітніх інновацій відповідно до запитів і проблем розвитку суспільства;

створення дієвої системи ресурсного забезпечення освіти;

створення ефективної системи забезпечення розвитку дитини — представника покоління інформаційної епохи, формування соціально і фізично зрілої творчої особистості, громадянина України і світу;

створення економічно сприятливих умов і соціальних гарантій педагогічним і науково-педагогічним працівникам, підвищення їх соціального статусу, створення оптимальних умов щодо професійного вдосконалення та творчості для забезпечення якісної освіти;

широка підтримка освітніх реформ суспільством.

Реалізація Національної стратегії забезпечить підвищен­ня якості вітчизняної освіти, її інноваційний розвиток відповідно до світових стандартів, що сприятиме істотному зро­станню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості. У результаті цього відбудуться відчутні позитивні зміни в соціально-економічному та політичному житті країни, розвитку науки, культури, духовності.

Починаючи з 1998 року європейське освітнє співтовариство активно консолідується задля реалізації освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів її функціонування. Країнами-учасницями Болонського процесу сформульовано основні ключові позиції щодо створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору, а саме:

уведення двоциклового навчання. Перший цикл триває зазвичай від трьох до чотирьох років і завершується здобуттям академічного ступеня бакалавра. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1—2 роки навчання) та/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7—8 років);

запровадження кредитної системи — технології обліку трудомісткості навчальної роботи у кредитах. За основу рекомендується прийняти ECTS (Європейська система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості)), зробивши її системою накопичення, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя»;

контроль якості освіти. Передбачається створення акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка якості освіти визначатиметься не тривалістю або змістом навчання, а тими знаннями, уміннями і навичками, що отримали випускники (відповідно мають бути встановлені стандарти транснаціональної освіти);

розширення мобільності. Виконання попередніх пунк­тів сприятиме істотному розвитку мобільності студентів. Водночас ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Перед­бачаються зміни в національних законодавчих актах щодо працевлаштування іноземців;

забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників мають знаходити як теоретичне, так і практичне застосування задля користі всієї Європи. Усі академічні ступені та інші кваліфікації мають бути жадані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій необхідно спростити. Уніфікації визнання кваліфікацій сприятиме використання Додатка до диплома, який зарекомендовано ЮНЕСКО;