Розділ «ЧАСТИНА ДРУГА»

— Пояснили, в  чому   його  обвинувачується й  у  чому його  гріхи  перед владою, перед партією, перед країною й перед народом?

— Так.

— Пояснили, й що  чекає його  тут?

— Так.

— Ну, так  що  ж ви  дурня валяєте, громадянине Чумак? Вам  про   все  говорив слідчий. Про що  вам  говорив слідчий?

Пауза.

— Слідчий  мені  говорив  про   пролетарське  правосуддя...  — прохрипів Андрій.

— Ідійот ти!  Ха-ха-ха!.. А втім, це  правда. Так  от  я  й  є пролетарське правосуддя!  Пойняв?! Я є пролетарське правосуддя. Ти  формулу обвинувачення читав?

— Так.

— Розписався?

— Так.

— Ну, так  про  те, що  там  написано, й  треба говорити. Ти  ворог народу і мусиш все  про  себе  тут викласти. Отже, що  ти  з приводу всіх  пунктів обвинувачення скажеш?

— Я...  вже... сказав...

Великін подивився на  Сергєєва запитливо, той  знизав плечима, Великін зціпив зуби.

— Бавитесь,  сеньйор?! Добре. Ми   вас  роздавимо!  Розумієш? Роздавим о!  Це  була  тільки забавка, коли б  ти знав, що тебе чекає впереді, у тебе б волосся вилізло геть ще цієї  ночі. Ми  тебе  роздавимо, і ніхто  тим  не  поцікавиться, загинеш, як  пес.

— Це... пролетарська законність... і правосуддя?..

— А що  б же  ти  думав? — вставив котрийсь. — Ич  ти!

— Так, це  законність і  правосуддя,  —  підтвердив Великін.

Андрій помовчав і заговорив тихо:

— Коли мій  рід...   боровся за  революцію, проливаючи кров, він   інакше  мислив  про   законність  і  пролетарське правосуддя, й...  про  все...