Розділ «ЧАСТИНА ДРУГА»

Сад Гетсиманський

— А-а...  —  скривився  Великін. —  Ти,  може б,  хотів і  мене  посадити  на  лаву   підсудних?  Тихіше  на  поворотах...  — при  цих  словах Великін метнув злим оком на Фрея і відкарбував: — Вдруге за тебе  не  буде  кому  заступитися!.. Ха-ха-ха!..

Очевидно,  Фреєві  було   вкручено  хвоста  за  його  великодушність, проявлену шістнадцять днів  тому.  Це Андрій збагнув з недвозначного натяку Великіна.

— Слухайте, Чумак, — кинув понуро Сафигін, — якщо ви  любите свою матір, а ви  її любите, як  і вона вас, — то покиньте опиратись і робіть те, що  вам  пропонують... Ви пам’ятаєте мою  пораду ще  там?..

Андрій спалахнув, він  хотів  сказати божевільну фразу: «Так, я пам’ятаю й безмежно здивований, що ти такий хам!», але  стримався й замість того  меланхолійно промовив:

— Я взагалі добре пам’ятаю  всю   нашу розмову «там»...

— От  і чудесно, — глузливо засміявся Сафигін. — Але ви  забули одну  деталь, ви  її добре пригадайте — і тоді  ви перестанете опиратись...

Андрій пильно подивився в обличчя Сафигіна, але не зміг угадати, на яку він деталь натякає... Потім подумав: «Може, він  натякає на  оригінальне поставлене тоді  ним запитання про  братів? Може, йому відомо про  зустріч з Катериною  і він  хоче  тим  його  розіграти?» Хтозна, з обличчя Сафигіна нічого не  можна вичитати. Але  Сафигін в цей  час  вичитав з Андрієвих очей  безодню презирства й ненависті до себе  й недобре нахмурився, закусив губу  теж  презирливо.

Андрій хотів  чемно запитати в  Сафигіна, як  там  йому полюється на  його  — Андрієвих — сагах, але  в цей  час  закричав несамовито Великін:

— Встать! Підійти до столу!..

Андрієві не  лишалося поки що   нічого, як   підійти  до столу.

Великін умочив ручку  в чорнило й подав йому:

— Будь  ласка... Ось  тут...  Ну?!  Підписуй!

І одноразово з Великіним почали напосідати всі:

— Підписуй!  Пиши!  Ну  ж!  Ну!  — кричать всі  так, наче везуть  тяжкий віз  нагору.

— Пиши, гад!  — не  витерпів і  схопив дубову   палицю Великін.

Андрій зблід. Подивився  по  черзі   —  на  Сафигіна, на Фрея, на  Сергєєва,  на  Великінову  руку   з  палкою  —  і... зламав перо об  стіл.

Запанувала тиша. Фрей  натис на  ґудзик  електричної сигналізації. Тиша.  Сафигін  став   у  позу, заклавши  руки за спину й нагнувши, як  бик, голову... В коридорі швидко затупотіли ноги, і одразу за тим  до кімнати вдерлося чотири  «молотобойці» — особливо добірні хлопці з  кулаками, як  довбня... Як  тільки хлопці влетіли до  кімнати, Сафигін ударом ноги звалив Андрія на  підлогу... і пішла карусель. Чотири молотобойці розпластали Андрія на  підлозі перед столом, Сергєєв поклав протокол на  столі  скраєчку, а біля нього нову  ручку  з цілим пером, а тоді Сафигін з Великіним залізли на  стіл, приготувавшись стрибати звідти на  Андрія, й майже в один голос прокричали:

— Ну?! Підпишеш?! Підпишеш?! — раз!..  Підпишеш? — два!..

Андрій дивився  на   них   несамовитими  очима,  відчуваючи свою смерть, схлипнув безпомічно і, коли вже  вгорі ноги відірвалися від  столу, встиг крикнути божевільно й розпачливо:

— Стрибай, г а д, на  груди?!!  — І в ту ж мить шарпнув руки, вирвав їх  з-під колін тих, що  тримали, схрестив на животі і піддав всім  тулубом назустріч... Сафигін сковзнув чоботом і покотився по підлозі, Великін теж упав, скинутий ривком саме  в  той  момент, коли його  ноги вдарилися об груди.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сад Гетсиманський» автора Багряний Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА“ на сторінці 57. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи