Розділ «ЧАСТИНА ДРУГА»

Сад Гетсиманський

Андрій говорив,  а  Сергєєв  дивився  все   більше  приголомшено, розширеними очима. Так, ніби Андрій розкрив його  душу й вивернув напоказ те, що він так старанно ховав, ніби  Андрій підгледів найінтимніший  куточок його   душі й  показав усім... І от  він  стоїть в повній наготі, болісно й розгублено скрививши обличчя. Брови йому  смикались, а по всьому обличчю виступили червоні хворобливі плями. Зловив!  Андрій його  зловив на  найінтимнішому, на  найбільш затаєному, такому болючому й такому страшному.

Сергєєв уже не слухав, що там робиться вгорі, він слухав Андрія. Звідки Андрій про  все  те знає?! — так, здається, й кричав увесь  його  вигляд.

Та  Андрій говорив ще  якийсь час  в  несамовитому пафосі.  Помалу той   пафос  спав.  Нарешті  Андрій зітхнув і тихо  закінчив:

— Ви  молодий, але  ви  все  втратили замолоду. І сон, і спокій відцураються вас... І от на нас  поросте «чортополох», як обіцяв товариш Вишинський. Але ви тому чортополохові заздритимете... Так,  ви  йому заздритимете...  Бо   на  тому чортополохові розцвіте безсмертний наш, всерозтрощуючий гнів... І ви ж його  й боятиметесь, бо на ньому розцвіте ваше нічне, незгладиме й незнищиме позорище...

Андрій скінчив.  Сергєєв  сидів і  розгублено термосив волосся.

— Чорт! — бурмотів ледве  чутно. — Чорт! Диявол!

Але в тому  бурмотінні не було злоби, а було щось безпомічне, дитяче. Гупання й крики над  стелею вщухли вже, і в кімнаті стояла тиша. Сергєєв ніяк не міг прийти до пам’яті. Так  його  оглушила Андрієва тирада. Нарешті скривив обличчя в  посмішку і, втупившись очима в  пачку цигарок, запитав зміненим голосом:

— Звідки ти...  все  це...  знаєш?

Андрій нічого не  сказав.

— На, закурюй, — простяг Сергєєв цигарки. — Чорт з ним, бери  закурюй.

Андрій відмовився.

— Гм, даремно... Ну, нічого...

Сергєєв закурив сам  і довго мовчав, давлячись димом.

Рука  його, тримаючи цигарку, тремтіла.

— Ти  диявол, ти  це  знаєш?

— Чув.

— Так  от я тобі  кажу... Диявол... Ну, чорт  з ним... Гм...

Чорт з ним! — пауза. — Так... Знаєш що?

— Що?

— Розкажи мені що-небудь... Ні-ні,  не  про   діло.   Під три   чорти!..  З  тебе, сатани,  все  одно  нічого  не  видоїш!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сад Гетсиманський» автора Багряний Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА“ на сторінці 42. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи