Розділ «ЧАСТИНА ПЕРША»

Сад Гетсиманський

Слідчий б’є  бідного Аслана по  карку прес-пап’є і кричить:

— Що ж ти крутиш, фашистська ти шкуро! Ти  думаєш, ми не знаємо. Але нам  треба, щоб  ти сам признався чесно... Ти  совєтську власть любиш?

— Любим, любим, гражданин дорогий...

— Отож!.. Так  докажи! Ти  признався, що  ти  був  контрреволюціонером і врагом народа, а  тепер же  признавайся до  кінця, що  ти  робив, як  ти  хотів  валити совєтський лад і партію, як  ти  шпійонив, як  ти  продавав совєтську власть оптом і в розницю, як ти діяв  разом з фашистами... Говори!

Признавайся!..

— Признаюсь.

— В чому?

— Що продавав совєтську власть. Був фашистом. Контрреволюціонером. Врагом... Все, як  ти  сказав. Все  правда. Пиши — все  правда.

— Ти  мені тут  очей  не  замилюй!  «Правда». Нащо мені така  твоя  правда?.. — Слідчий страшенно злоститься, тупотить ногами, аж  піниться. Карапетьян показує, як  саме той  слідчий злоститься та піниться.

— Ти  мені говори, що  ти  робив? І як  ти  робив?!.

— Харашо робим...

Аслан, дурний, бідолашний Аслан, чистій черевиків, що завжди вірив усім  на  слово, що, крім чистіння черевиків, взагалі більше в світі  нічого не вмів, а в фінінспектора «розписувався» прикладанням свого вузлуватого пальця, вмоченого в чорнило, не  знав, чого  слідчий від нього хоче.

А слідчий вимагає — що  ти  робив?

Ні, не знає Аслан, що  саме  він  робив і що  взагалі мусив робити  путній  контрреволюціонер.  Тоді   слідчий  лупить Аслана щосили  по  карку,  добре лупить, і  відправляє до камери:

— Йди й подумай.

Аслан думає. В  камері. Ні, він  не  думає, він  плаче, а товариші  —  веселі його земляки, одчайдушні штукарі й «контрреволюціонери» з ласки Божої — за нього думають, вони його  повчають, рятуючи, що має  робити затятий «враг народа», отже, що  має  робити Аслан, щоби слідчий його дуже  не бив  уже...  Підучившись, радісний Аслан проситься на допит — сам проситься, щоб  якось уже кінчати ту справу швидше, щоб  уже  раз, зажмуривши очі, перепливти через ту страшну Лету тяжкого іспиту до радісного берега забуття й спокою.

— Ну, надумав? — питає слідчий.

— Все   надумав,  товариш  дорогий!  Хочем  признаватись...

— Давай. Та  тільки не  бреши, гляди.

— Ну, навіщо ж...  все  буде  правда. Пиши — я, Аслан, контрреволюціонер і враг  народа...

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сад Гетсиманський» автора Багряний Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША“ на сторінці 31. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи