Розділ «Флінт-Сіті»

Білл Семюелз поплескав себе по животу.

— Наступного разу я захочу їсти десь на День праці [274], але це не точно.

— Бредня й дурня, — озвалась Джинні.

З холодильника, що стояв біля столу для пікніків, вона дістала пляшку пива й половину вилила собі в склянку, а другу половину — Семюелзу.

— Ти вкрай худий. Тут потрібна дружина, щоб тебе вгодувала, — сказала вона.

— Може, коли я розпочну приватну практику, колишня до мене повернеться. Тепер у місті знадобиться хороший адвокат, бо ж Гові… — він раптом збагнув, що каже, і пригладив чубчик (який уже зник завдяки новій стрижці). — Хороший адво­кат завжди знайде собі роботу, ось що я маю на увазі.

Вони трохи помовчали, а тоді Ралф здійняв свою пляшку з пивом.

— За друзів, яких немає поряд.

За те й випили. Голлі мовила тихим, майже нечутним голосом:

— Інколи життя буває дуже свинським.

Ніхто не засміявся.

Задушлива липнева спека трохи пересілася, найкусючіші комахи зникли, і сидіти на задвірку в Андерсонів було дуже приємно. Розправившись зі своїми порціями, двоє хлоп­чиків Юна та дві дівчинки Марсі Мейтленд перейшли до баскетбольного кільця по інший бік гаража й стали гратися в «Коняку» [275].

— Отож, — мовила Марсі, і хоч діти були далеко й цілком поринули в гру, вона все одно стишила голос. — Щодо дізнання. Нашій історії повірили?

— Повірили, — відповів Ралф. — Госкінз зателефонував Болтонам додому й заманив нас до Мерісвіллської діри. Там він став, не розбираючи, по нас палити, убив Гові й Алека та поранив Юна. Я висловив здогадку, що насправді він полював на мене. За роки служби в нас накопичилися свої незгоди, і що більше він пив, то більше цим переймався. Тепер поліція припускає, що в нього був невстановлений допоки спільник, який постачав йому випивку й наркотики — патологоанатом виявив при розтині сліди кокаїну — і живив його параною. Техаські патрульні спустилися в Залу звуку, але спільника не знайшли.

— Тільки одяг, — додала Голлі.

— І ви певні, що він мертвий, — сказала Джинні. — Той чужинець. Певні.

— Так, — підтвердив Ралф. — Якби ти сама бачила, то сумнівів не мала б.

— І радій, що не бачила, — додала Голлі.

— То все скінчилось? — спитала Ґабріела Сабло. — Бо мене лише це й цікавить. Усе насправді скінчилось?

— Ні, — відповіла Марсі. — Не для мене й дівчаток. Поки Террі не виправдають. От тільки як це зробити? Бо його вбили ще до початку судового слухання.