Розділ XII

— Вітаю вас, — із полегкістю сказав я. Я хотів був назватися якимсь вигаданим ім’ям лише щоб дізнатися потрібну мені інформацію, але був надто слабкий і виснажений, щоб клопотати собі цим голову. — Боюсь, я потрапив у халепу. Мене звуть Теодор Декер, і в мене вкрали паспорт.

— Ох, співчуваю. — Вона щось друкувала, я чув клацання клавіатури на протилежному кінці лінії. Десь на задньому тлі грала різдвяна музика. — Ще й час такий невдалий — усі подорожують… Ви заявили про свою втрату представникам влади?

— Що ви маєте на увазі?

— Якщо у вас украли паспорт, ви повинні негайно повідомити поліцію.

— Я… — я вилаяв себе подумки, навіщо я сказав, що паспорт у мене вкрали? — Ні, я не звертався ні до кого, бо це сталося щойно. На Центральному вокзалі. Правду кажучи, я не переконаний, що його в мене вкрали, думаю, він просто випав із кишені.

— Ну, знаєте, — ще трохи клацання по клавіатурі, — байдуже, вкрали його чи ви він випав у вас із кишені, ви повинні написати заяву в поліцію.

— Так, але я мав щойно сісти на потяг, а мені відмовляються продати квиток. А я повинен бути вночі в Парижі.

— Побудьте на лінії. — На вокзалі було надто багато людей, волога шерсть і густий натовп у перегрітому приміщенні смердять жахливо. Через мить на лінії клацнуло — вона знову взяла слухавку. — Будь ласка, надайте мені таку інформацію про себе…

Ім’я та прізвище. Дата народження. Дата й місто видачі паспорта. Я спливав потом у своєму пальті. Навколо вологі тіла, які важко дихали.

— Ви маєте документи, які підтверджували б ваше громадянство? — запитала вона.

— Пробачте…

— Колишній паспорт? Свідоцтво про народження або документ про прийняття в громадянство?

— Я маю картку соціального страхування. Та посвідчення особи, видане штатом Нью-Йорк. Свідоцтво про народження мені можуть надіслати факсом зі Сполучених Штатів.

— Чудово. Цього має вистачити.

Справді? Я аж завмер від несподіванки. Оце й усе?

— Ви маєте доступ до комп’ютера?

Комп’ютер у готелі?

— Звичайно.

— Ну то запишіть. — Вона дала мені веб-адресу. — Ви повинні завантажити, надрукувати й заповнити афідевіт щодо свого втраченого паспорта — байдуже, чи ви загубили його, чи він украдений, — і принести сюди. До нашого офісу. Він розташований поблизу Рейксмузею. Ви знаєте, де це?

Мене опанувала така полегкість, що я мовчки застиг, поки мене психоделічним туманом огортав шум і гамір натовпу.