Розділ VI

— Анічогісінько.

— Я думав, там залишилися якісь китайські страви.

— Їх там більше нема. Хтось усе поїв.

— Прокляття. Тоді я, мабуть, піду до Котку, у її матері є заморожені піци. Ти зі мною?

— Ні, дякую.

Борис засміявся й зробив жест, який він вважав гангстерським.

— Тоді сам улаштовуйся, чувак, — сказав він своїм «гангстерським голосом» (який відрізнявся від його звичайного голосу отим жестом і словом «чувак»), підвівся й рушив до виходу. — Ніґер подався гамати.

Дивовижно, як швидко у взаєминах Бориса й Котку з’явилася нота постійного роздратування. Вони досі ходили обнявшись і не могли відірвати одне від одного рук, але варто було комусь із них відкрити рота, як їхня розмова ставала схожа на розмову людей, одружених уже років п’ятнадцять. Вони сперечалися за невеликі суми грошей, за те, хто з них заплатив за їхній останній обід. Їхні розмови, коли я мав нагоду підслухати їх, були приблизно такими:

БОРИС. Пробач! Я ж хотів, щоб усе було добре!

КОТКУ. Але вийшло в тебе не дуже добре.

БОРИС (зривається на біг, щоб її наздогнати). Я справді хотів, Котику! Чесно! Намагався, щоб усе було добре!

КОТКУ (дує губи).

БОРИС (марно намагається поцілувати її). Що я такого зробив? У чому справа. Чому ти вважаєш, що я перестав ставитися до тебе добре?

КОТКУ (мовчить).

Проблема з Майком — чистильником басейнів і романтичним суперником Бориса — розв’язалася завдяки вельми вчасному рішенню Майка вступити до Берегової охорони. Котку, схоже, щотижня годинами розмовляла з ним по телефону, але це чомусь зовсім не турбувало Бориса («Вона лише намагається підтримати його, ото й усе»). Але я з тривогою спостерігав, яким ревнивим був він щодо неї в школі. Він знав її розклад напам’ять, і, щойно той або той наш урок закінчувався, він мчав шукати її, наче боявся, що вона зрадить його під час якої-небудь ділової іспанської абощо. Одного дня після школи, коли Поппер і я були самі вдома, він зателефонував мені, щоб запитати:

— Ти знаєш хлопця на ім’я Тайлер Оловска?

— Ні.

— Він у твоєму класі з американської історії.

— Пробач мені. Це великий клас.

— Знайди його. Ти можеш щось довідатися про нього? Можливо, де він живе?