— Я бачив, як ти сюди заходила. З цими, двома.
— А що ти ще бачив? — зі злістю питає вона. — Ти хто такий?
— Представник громадськості, — відповідає Паша.
— Що? — не розуміє вона.
— Представник, — повторює Паша. — Громадськості, -додає. — Неважливо, — говорить зрештою. — Вимкни ліхтарик.
Аня слухається, кладе ліхтарик поруч із собою, на безпечну відстань. У кімнаті стає темно.
— Я людину одну шукаю, — говорить Паша. — Може, ти її знаєш.
— Яку людину? — насторожується Аня.
— Ти ж у туристичній фірмі працюєш?
— У якій фірмі? — не розуміє вона.
— Бізнес-центр, на проспекті, — пояснює Паша. — Правильно?
— Ну, — Аня дивиться на нього прискіпливо, потім весело гмикає. — Ти клієнт, да?
— Не зовсім, — заперечує Паша. — Представник громадськості, — нагадує він. — Слухай, мені потрібна Віра. Знаєш?
— Віра?
— Ну.
— Яка вона із себе?
— Ну, така, — Паша пробує описати, — на стоптаних підборах, у шубі.
— Що за шуба?
— Не знаю, — зізнається Паша.
— Ну ось і я не знаю, — сміється вона втомлено.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтернат» автора Жадан Сергій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „День другий“ на сторінці 31. Приємного читання.
TextBook