— Віра?
— Ну.
— Яка вона із себе?
— Ну, така, — Паша пробує описати, — на стоптаних підборах, у шубі.
— Що за шуба?
— Не знаю, — зізнається Паша.
— Ну ось і я не знаю, — сміється вона втомлено.
— У неї обручка на руці! — згадує Паша.
— Обручка? — сміється Аня. — Справді? У нас, у туристичній фірмі, з обручками не ходять, — сміється далі.
— Вона сама сказала, шо працює у вас, — ображено говорить Паша.
— Може, прибиральницею? — припускає Аня.
Але Паша розгублено мовчить, тож і вона замовкає, не сміється. Сидять, мовчать.
— Курити є? — питає вона зрештою.
— Не курю, — відповідає він.
— Я всі свої викурила, — незадоволено говорить Аня. -З цими двома. Без сигарет, суки, ходять.
— Де вони?
— Звідки я знаю? — відповідає Аня. — Втекли кудись.
— А ти шо лишилась?
— А куди я піду? Пересиджу до ранку, буду вибиратись. Шо в тебе з цією Вірою? — питає вона, подумавши.
— Нічого. Вчора познайомились.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтернат» автора Жадан Сергій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „День другий“ на сторінці 31. Приємного читання.