TextBook – Ау!
– Ау-у-у!
– Ау! Аміґос!
– Нема, бляха…
– Казав, треба було кілька раз пальнути з кулемета! Зразу вискочили б.
– Не треба!!!
Сонце повільно підіймалось з правого борту, пронизуючи джунглі об’ємними смарагдовими променями. Тропічний ліс шарудів і прокидався. Води Усумансінти набували звичного їм брудно-жовтого кольору.
– Ау-у-у!
– Ау!
– Ау-у-у!
– Давай стрельну.
– Ні!
– Ну, будь ласка!
– Ні-і-і!!!
– Добре, добре… Не буду.
Я уважно вслухався до звуків, що долітали з гватемальського берега, але не міг вловити нічого схожого на людський голос чи будь-який інший шум, який видавав би присутність людини. Тьомик стояв коло стерна, час від часу сумовито зиркаючи на корму, де, ввіткнувши ствол у небо, стояв накритий чорним чохлом гватемальський кулемет.
– Ау-у-у!
– Ау!
– Стій! – зненацька випалив я. – Глуши мотор!
Тьомик слухняно вимкнув двигун. Від берега виразно пробивався підозрілий хрускіт гілляччя. Кілька секунд там совалося щось однозначно крупніше від звичайної мавпи, а потім, зрозумівши, що ми заглушили двигун, затихло. Напруживши очі, я зміг розгледіти крізь ранкову імлі смагляву скорцюблену постать і брунатну фізіономію, що намагалася сховатися в прибережних чагарях.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Навіжені в Мексиці» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Про мавп, борошно і гватемальський День незалежності“ на сторінці 11. Приємного читання.