Уже перед самою злітною смугою Беніто раптом загальмував, почухав потилицю і пригальмував пропелера.
– Що таке?! – верескнув я.
– Вас не закачує? – зненацька спитав дідок, кумедно вигнувши праву брову.
– Ні!
– Точно?
– Точно!!!
– Дивіться мені. Бо я не люблю фотографів…
Тьомик хотів щось бовкнути, але я міцно стиснув під сидінням його руку, мовляв, мовчи. Нам треба будь-що вилетіти з Оахаки.
– Нас не закачує, злітайте швидше!
– Так всі кажуть, що не закачує, а потім…
При цих словах Беніто знову піддав газу, впустивши в кабіну порцію чорного диму, і почав розказувати свою історію.
3
– У мого батька було п’ятеро дітей: Марія, Хуан, Кончіта, Маркантоніо і я. Маркантоніо був найстарший, ну, а я, значить, – наймолодший.
– Злітайте! – сердито прокричав я.
Беніто спочатку вдав, що не почув мене, але за мить втопив важіль газу до упору, розвернув носа вздовж злітної смуги і відпустив гальма.
– У ті часи, коли народився Маркантоніо, Мексика була зовсім не та, що зараз…
Літак бурхливо трясло й шарпало на вибоїнах ґрунтової злітної смуги. Гул мотора в рівних пропорціях змішувався з громовим бряжчанням розхитаних шасі та крил, які теліпались так, що, здавалося, от-от відваляться. В цю вогняно-металеву симфонію органічно впліталося страхітливе потріскування фюзеляжу, який плющився і вигинався, наче корпус підводного човна на критичних глибинах. Гуркіт стояв такий, що тільки секунд через двадцять я помітив (причому саме помітив, а не почув), що мій напарник скімлить від страху і намагається вистрибнути з літака, поки той ще не відірвався від землі.
Я силоміць втиснув Тьомика у крісло, а сам пристебнувся двома пасами безпеки. Навхрест.
Літак і далі набирав швидкість, розхитуючись з боку на бік. Старий пілот продовжив розказувати, перекрикуючи рев мотора.
– …не було доріг, аеродромів, електрики. На всю Оахаку був тільки один єдиний триповерховий будинок, та і той – бордель. Люди жили за своїми власними законами, заробляючи на життя важкою працею у полі. І що головне – всі рівні між собою. Звісно, був алькальд або, як це по-вашому, староста, були й бандити, але все було по честі, ніхто нікому не заважав…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Навіжені в Мексиці» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Авіатаксі до Пуерто-Ескондідо“ на сторінці 7. Приємного читання.