— Завтра зможете витягнути? — здається, в моєму голосі було дуже багато надії. Як би Дмитро чого не запідозрив.
— Думаю, так. Ти остаточно вирішив?
— Угу.
— Тоді вважай, що вже все готово. До речі, трохи не забув. Ілля Матвійович говорить, що ця Лінда стверджувала, нібито раніше лікувалася в Олександрійській клініці.
— Це і в її справі вказано, — пригадав я.
— І ще Ілля Матвійович говорить, що цієї клініки вже тридцять років, як не існує.
— Ну, і…?
— Думав довідатися про неї детальніше. Але тепер доведеться вже разом. У мене все. Якщо у тебе немає новин, давай прощатися, а то шеф мене приб’є за такі витрати на телефон.
— Тримай мене в курсі мого звільнення.
— Не сумнівайся.
Ближче до вечора подзвонив Андрій і радісним голосом заявив:
— Я натрапив на слід!
— Який ще слід? — Його дзвінок розбудив мене. Безсонна ніч — майже безсонна — і велике нервове потрясіння сильно втомили мою нервову систему. Мені потрібно було поспати, а вночі я присягнувся цього не робити. Я не зовсім добре розумів, чому вдень спати можна, а вночі ні, але, судячи з усього, так воно і було. — Поясни детальніше, а то я щось не втямлю.
— Ти що, випив?
— Ні, я не пив. Я спав.
— Зроблю вигляд, що повірив. Значить так. Почав я помаленьку розпитувати про те, про се. І нічого відповідного під наш випадок. Ну, ти ж або Дмитро казали: трагедія, може, якась в селі трапилася, ось і примара тепер неприкаяною бродить. Так мені такого понарозповідали: у тих якийсь родич втопився ще під час війни через дівчину, у інших майже всю сім’ю фашисти вирізали, у третіх ще яка-небудь трагедія. Загалом, мало не в кожній сім’ї в нашому селі є якась сімейна трагедія. Я навіть оптимізм втратив.
— Бачу, що ненадовго, — устряв я.
— Так і є. Ось що я з’ясував: кожен в селі у кого є худобина, яку треба випасати, знає, що біля лісу, що оточує клініку, худобина не пасеться. Круто, правда? У нас самих травоїдних зроду не було. Правда, я запитав у батька, і він підтвердив, що теж знає цей факт.
— Так, перевертнів чують, — припустив я.
— А коли по-твоєму з’явилися перевертні?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь» автора Жердій Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тінь“ на сторінці 67. Приємного читання.