Я довго мовчав. Олена вперто, не зводячи очей, дивилася на мене. Здаватися вона, видно, не бажала. Ну, як вона не розуміє, що це небезпечно, що це поганий спосіб самостверджуватися.
— Вампір, — вимовив я нарешті, причому так, ніби це все пояснювало.
— Той самий, що напав на доктора?
— Я інших тут не бачив.
— І… ти знаєш, хто це?
— Знаю. Ми з Дмитром розмовляли з ним.
— Це твій друг, який відвідує тебе? Розповідай далі, не темни. Бачу, нагодували тебе всілякою поганню, — додала вона, зауваживши мій стан.
— Я не знаю… говорити тобі чи ні, — я насилу збирав думки в єдине ціле, й ніяк не міг ні на щось зважитися. — Якщо скажу, то ти будеш в такій же небезпеці, як і я. А ти ж бачиш, що з цього виходить. Нам з Іллею Матвійовичем, можна сказати, пощастило.
— У такому разі я сама у це влізу, а оскільки нічого конкретно не знаю, то опинюся в ще більшій небезпеці.
— І навіщо це все тобі здалося?!
— А тобі?! — викрикнула вона у відповідь.
— Це моя робота!
— А це моя лікарня!
— Ти тут лише два тижні. Знайдеш іншу, — сказав я тихіше.
— А я не хочу іншої.
Якийсь час ми мовчали, дивлячись одне одному в очі. Я першим відвів погляд, ніколи не міг нікого перегледіти.
— Пообіцяй, що нікуди не лізтимеш без мого відома. Я розповім тобі все, що тут сталося, що знаю сам, але ти повинна мені це пообіцяти.
— Добре, обіцяю.
Хотілося б знати, чи збирається вона дотримуватися свого слова чи ні. Однак я розповів їй усе. Почав з того моменту, коли дізнався про перевертня, не промовчав і про те, що з ним трапилось. Олена трималася чудово, я навіть не чекав від дівчини такої витримки. До кінця розповіді прийшов Дмитро і, стоячи біля дверей, схвально мені кивав: дарма часу, мовляв, не втрачаєш, навіть в такому стані інформатора та співучасника знайшов. А я не став йому пояснювати, що ніколи з власного бажання не вплутав би Олену до цієї історії. Адже тоді він запитав би: чому? А що я міг йому відповісти? Коли сам не знав.
— Ну, і який діагноз ти йому можеш поставити? — весело поцікавився Діма, коли я нарешті закінчив.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь» автора Жердій Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тінь“ на сторінці 51. Приємного читання.