Пролунав дзвінок, і ввійшов секретар, маленький згорблений чоловічок у накидці міністерського службовця; обличчя, нахиленого до землі, не видно.
— Пане Міністре.
— Так.
— Прийшли зведення з управлінь квадратів.
— Покладіть на стіл, я працюю.
— Слухаю, пане Міністре.
Секретар повільно пішов у напрямку столу, за два кроки зупинився і, витягнувши руку, намацав край кришки.
— Залиште мене.
— Слухаю.
Секретар розвернувся і так само повільно дійшов до дверей, намацав ручку.
Зведення з управлінь квадратів. У чому ж солодкість влади? Хіба відчуває він бодай якусь солодкість? Хіба не душиться він у цих стінах? І це все, що дає влада? Влада — це контора... Лише контора. Щось відходить безповоротно. Чи це він біг від служб безпеки, стрибав у магніт-блок? Чи це він повз по холодній, яка прилипала до пальців, залізній балці?
А той музикант із кав’ярні... І священик? А Нія? Дивна жінка. Вона... А професор Мокр... Коли це було? З ким?
Габр підійшов до столу і, стоячи, набрав на комп’ютері дані професора Мокра. Ось його радіофон на екрані: 8-8-4-3-К-Р-10. Тремтячими пальцями він набрав номер.
— Алло.
— Так, я слухаю.
— Професоре...
— Так, хто це?
— Ви не впізнаєте мене?
— Габре, чи що?
— Так, професоре.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Далекий простір» автора Мельник Я.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА III“ на сторінці 21. Приємного читання.