Розділ «VІ. Хот»

— Звісно, — мовила вона, — зараз, побачивши майстерність печерного Джабби, вони перелякались і все заперечуватимуть. Але ж слово було мовлене і я, як головний квартирмейстер, не можу відмовити їм без більш поважних причин, ніж їхнє боягузтво. Особливо новій жіночці.

Норильцєв важко обвис в м‘язистих руках. Такаманохара вже давно припинила усілякі спроби пручання, закусивши губу і думаючи про щось своє.

— А поважною причиною відмови від боротьби за життєвий простір, — просторікувала між тим Лея, — за Кодексом Джедая може бути лише приналежність до касти недоторканих служок. Чи не так, браття й сестри?

— Та-а-а-ак!!! — заревів натовп, наче оговтавшись від важкого сну.

— Отже, чи буде вами схвалене рішення головного квартирмейстера щодо негайного двобою?

— Так, та-а-ак! — знову нервово заблимали фіолетові спалахи стробоскопів.

І вже можна було очікувати, що зараз ізнов загукає механічна військова музика, але в цей час просто в стелю поміж сталактитами вгвинтився високий жіночий голос. І металу в ньому було не менше, ніж голосі Леї.

— Шановні джедаї! — вигукнула Сонька. — А чи мають оповідачі легенд дотримуватись вашого Кодексу?

І Норильцєв відразу відчув, як послабішали обценьки чужих рук.

— До… до чого тут гудці? Тобто, оповідачі легенд тут до чого? — в голосі квартирмейстера ковзнули розпачливі нотки.

— А до того! — вже впевненіше й вагоміше вигукнула Такаманохара. — До того, розумієш, що він… — вона зробила не менш ефектну паузу, ніж до того хотіанка, і тицьнула пальцем вивільненої руки просто в Зоребора: — Він є гудець!

Ігор і здивуватись не встиг тому, як швидко Соня схоплює нові терміни та робить висновки, а навколо їх вже утворилось чималеньке коло, вільне від будь-яких джедаїв. А ті, що утворили стінки кола, зиркали на них з якоюсь гидливістю, яку не могло приховати навіть блимання шоу-приладдя.

— Кватирмей-мейстере, — закумкав на сцені жабоголовий печерний, змахнувши рукою, і відтята голова його супротивника полетіла кудись убік, в пітьму, — квартирмейстере, за що? Двадцять восьма нескорена ще на позаминулому шоу виборола своє право не давати прихистку гудцям, не бачити гудців, не мати справ з гудцями. Я буду жалітись нагору, по ланцюгу!

Натовп схвально загув. Лея, наче великими вухами, притороченими до жирних стегон, заворушила своїми галіфе, тупцюючи на місці.

— Хто гудці? Де гудці? — врешті решт, пустив півня її враз схриплий голос. — Де ви бачили, щоб останні десятиріччя ескадронники гудців на Хот завозили?! Джедаї це інопланетні, лукаві джедаї!

— Гудці! — зарепетувала Сонька.

— Джедаї!..

— Гудці!..

Хто знає, чим би завершилась ця чисто бабська перепалка, якби печерний Джабба знову не здійняв свою важку руку. В цей раз у ній нічого не було.

— Тихо! — вагомо кумкнув джедай і через тишу, що відразу настала, було незрозумілим, хто тут головніший: він чи квартирмейстер? — Тихо! Ми не можемо не вірити головному квартирмейстеру…