Розділ «Вільям Шекспір СОНЕТИ»

Коли торкаєш пальцями лади

Й мелодій звуки сяють сонцелико

І, граючись, біжать навзаводи —

О, як я заздрю клавішам! Сквапливо

Вони цілують ніжність рук твоїх,

Мої ж уста, яким би жать те жниво,

Лише у мріях доганяють їх.

Ті скакуни, в цілунках пестотливі,

Танцюючи, зливають рух і звук;

І я губами в трепетнім пориві

Так припадав би до музичних рук.

Що ж, раз такі щасливі танцелюби,

Хай пестять пальці їх, мені — дай губи!

Дух марнотратства в хтивості живе,

Щоб згинути. На те немає ради.

Хіть кривосвідчить, убиває, рве,

На підступи готова і на зради.

Кохаєш — до, а потім — повен мсти,

Клянеш, немов наживку проковтнути

Тобі дали, щоб з розуму звести,