Розділ «Вільям Шекспір СОНЕТИ»

Будь і в душі таким, яким ти є

На вид, що сяє й ласку роздає!

З однаковою, друже, бистротою

Розквітнути й зів'яти мусиш ти,

Своєю молодістю і жагою

В потомства молоду жагу ввійти.

Ось, мабуть, мудрість, і краса, й зростання!

Якби зламався цей одвічний лад,

То швидко надійшла б доба остання,

І світ би вимер літ за шістдесят.

Хай відійдуть потворні та безликі,

Природа дбає не про них, вона

До вроди додає дари великі,

Щоб осявалась вроди явина.

Бо ти — печать її, яка зарання

Була призначена для друкування.

Коли вслухаюся в печальний хід

Годинника хвилиною нічною,

Коли дивлюся на прив'ялий цвіт,

На кучері, що світять сивиною,