Розділ «Вільям Шекспір СОНЕТИ»

Твій голос — музика, то чом же ти

Сприймаєш, наче сум, музичні звуки?

Чом любиш те, що здатне принести

Хвилини смутку й щемної докуки?

Чи гармонійна злагода звучань,

Повінчаність весела та бадьора

Тебе спечалює, мов смутку хлань,

Бо ж то твоїй самотності докора?

Прислухайсь, як мелодію свою

Перекидають одна одній струни,

Що схожі на розспівану сім'ю —

Батьки щасливі та потомство юне.

Та пісня каже: «Щезни, самото,

Якщо ти завжди сам, то ти — ніхто!»

Чи не тому живеш ти самотою,

Що скорбнощі вдови страшні тобі?

Та, як помреш бездітним, над тобою

Світ-сирота похилиться в тужбі.

Світ буде удовицею ридати,

Що ти єство не повторив своє,