Розділ «Вільям Шекспір СОНЕТИ»

Годиннику підвладні всі тирани,

Він — досконале й справедливе зло.

Невтомний час нечутно робить кроки,

Заводить в зиму літо молоде,

Скидає лист, спиняє в древах соки

І на красу наготну сніг кладе.

Спливає літо в течії природи,

Але, ув'язнене в тюрмі зі скла,

Лишає пахощі своєї вроди,

Хоч та й не пам'ятає ким була.

Хай росні квіти й стрінуться з зимою,

Та їх душа зостанеться живою.

Хай же й тебе не заторкне зима,

Допоки грає твого літа сила;

Помнож красу скарбницями всіма,

Доки вона сама себе не вбила.

Лихварство щодо вроди — то не гріх,

Бо ощасливлює й дає розраду;

Ти виберешся із боргів своїх

І не порушиш світового ладу.