Розділ «Вільям Шекспір СОНЕТИ»

Якщо — сам відаючи пречудово

Неописанність власної краси —

Жадаєш ти, щоб нове й свіже слово

Тебе вписало в ці нові часи,

Шукай його не в тих, що пишуть оди,

Вправляючись в риториці нудній,

Бо лиш твій друг, а не служитель моди

Правдиво намалює образ твій.

їх фарба добра на безкровні щоки —

Для тебе ж зайві з фарбами мороки.

Не фарбував ти лиць і брів собі,

То ж думав я, що ти — цінитель вроди —

В безплідній поетичній похвальбі

Ніякої не маєш насолоди.

Тому й мовчав я, щоб пустих похвал

Знов не приносити у дань любові,

Щоб ти — живий, правдивий ідеал —

Сам показав, де лжа в сучаснім слові.

І, хоч мовчав я, ти мене не гань, —

В моїм мовчанні більше слави й тями,