Розділ «Вільям Шекспір СОНЕТИ»

Та додається до хвали хула,

Як цінять те, що сховане для ока.

Такий знавець, що бачить глибину

І думає, що глиб він зміряв досить,

В наївності своїй дух бур'яну

В твоє цвітіння запашне привносить.

Твій вид і дух твій — не одне і те ж,

Бо ти, мов кущ без нагляду, ростеш.

Твоїх чеснот прикмети знамениті

Підозра не затьмарить: для краси

Вона — як ворон, що летить в блакиті, —

Оздоблення небесної яси.

Данина часу — обмовляння чорне —

Відтінює ясу твого єства;

До тебе ж тягнеться все гріхотворне,

Як до найкращих пуп'янків черва.

Не знав ти ні падінь, ні перемоги —

Ти засідки юнацьких днів уник,

Та чистота твоя не має змоги

Прикоротити заздрощам язик.