Розділ «Вільям Шекспір СОНЕТИ»

Щоб не завдати сорому тобі,

Я вдам, немов не знаюся з тобою,

І ти обачним будь, аби в юрбі

Висока честь не вкрилася ганьбою,

Бо я цього не хочу — прагну я,

Щоб не зганьбилося твоє ім'я.

Як батька тішать молоді синове,

Коли вже вік його додолу гне,

Так ти наснажуєш мій дух, любове,

Знов повертаєш до життя мене.

Красу, шляхетність, розум і здоров'я,

І все те разом в рисах світляних —

Всі людські цінності в тобі знайшов я

І лиш любов свою щеплю до них.

Багатства і скарби твої — нетлінні,

Тому і я не вбогий, не клиша,

Бо в образу твого чудовій тіні

Добром просяяла й моя душа.

Ти — благородства втілення для мене,

Моєї мрії щастя незбагненне.