Розділ «Вільям Шекспір СОНЕТИ»

Лиш одного злочинства не дозволю —

Любові ти моєї не торкнись.

Нехай її обличчя осіянне

Вовік не підпаде під твій різець,

Хай вид її несплямленим зостане

Як сущий досконалості взірець.

Ні, Старче! Бий якою хоч бідою,

Любові жить у віршах молодою!

Таємний майстре пристрастей моїх,

Лице жіноче маєш від природи

І серце жінки, та не спостеріг

В тобі ніхто фальшованої моди.

Все золотиться, наче сонця плин,

На що твої лише поглянуть очі;

Ти той, хто краде погляди мужчин

І душі зачаровує жіночі.

Ти жінкою вродитись мав, а втім

Природа так тебе укшталтувала,

Щоб володіти всім єством твоїм,

Тебе мені дала і знов забрала.