За ним живий ланцюг пейзажів рідних зрине.
Чи в праці, чи тоді, як западаю в сни,
В очу вони пливуть, немов далекі хмари,
Давно не бачених країв моїх примари
В зеніт очей моїх пливуть із далини.
Я місто, здвигнене високо над рікою,
Побачу сто разів і сам собі такою
Картиною здаюсь в ті хвилі чарівні.
Побачу тільки раз безмежні ниви в полі,
Відбиті на воді імлисті три тополі —
Те місце, де колись були ми навесні.
7
Життя складається з днів праці та забави,
Людина то злетить, то ходить по землі,
І прагне все туди, де світ у мрійній млі:
З Варшави — у Париж, з Парижа — до Варшави.
Я думаю не раз, що сон прилине знов,
І покладе мене на крил своїх пір'їни,
І я збуджусь без тих пригадок з України —
Вони повернуться у свій таємний схов.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 159. Приємного читання.
TextBook