Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Нужда, вигнання, клопоти і втрати —

Все це було призначено мені.

Задовольнявся я малим, о леле!

Бо то не плід солодкий, а лушпа,

Що забезпечує життя веселе.

Але моя зоря, і смерть сліпа,

І випадку сумнівного тропа

В душі моїй жадання страху стеле.

Любов — це рана, що болить без болю;

Це — леза вбивчого знадлива грань;

Це — щастя невдоволених жадань;

Це — радощі, пронизані журбою;

Це — шлях самотності поміж юрбою;

Це — непомітного безумства хлань;

Це — мисль про те, що, здавшись без вагань,

Ти можеш вийти переможцем з бою;

Це — тому слугування день і ніч,

Хто раб законів лютих і байдужих,

Вбиває нас то звільна, то вмлівіч…

Як може дружба зцілювать недужих,