СПОГАД
1
Сьогодні досвітком, як блідо-голубі
Покрови простору засяяли рожево,
Зросло в моєму сні болінь раптових древо,
Я сплівся з ним, немов у темній боротьбі.
Та шелестом густим те дерево безкрає
Овіяло мене, окрило звідусіль;
Я вже не відчував, чи то співає біль,
Що скинувся в мені, чи дерево співає.
То напади болінь, то розкоші порив
Почула плоть моя розгублена й оспала,
Живої рани шрам у грудях кров'ю сплив.
У храмі тіла жить душа розпочинала,
І, тужачи за тим, що відійшло навік,
Сльозину витисла із-під важких повік.
2
Я ще не розтулив очей, хоч грала днина,
Не увільнив од сліз подібні до криниць
Задолини повік; простертий горілиць,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 155. Приємного читання.
TextBook