пустелі, де рятуються з розбитого корабля моряки?
Зорі моєї вітчизни і якийсь чародій на Суматрі
шептали одне і те ж слово, як відходили хлопчаки
за дев'ять земель і дев'ять річок з мріями-снами,
що в юних серцях тремтіли, немов ластів'яче крило.
Де ж ті пагорби хлопців наших, щось не видно їх за ланами ?..
О, я хотіла б стати опудалом, що тримає лячне помело,
і стояти на перехресті вітчизни, де листя, немов зоряниці,
горить у небесній смолі, а небо блищить, як алмаз,
і тихо лунають блукальців нескорених музика й спів.
Із обіймів моїх пізнають усі перелітні птиці
чудову брехню історії, котра пам'ятає нас
тільки прикутими до підвалин згорілих домів.
Мілівой Славічек
МІЙ КАРОЛЬ ВОЙТИЛА
Великі Отці завжди на нашому боці,
особливо мій поляк, Його Святість Войтила.
Знає він наші рани, бачить смуток в нашому оці,
бо чей же поет він, і часто дають йому крила
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 277. Приємного читання.
TextBook