Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Сонети. Світовий сонет

Я ще не міг звестись — чи сон, чи то людина.

Схопити ум не міг одразу почувань,

Що в закамарки снів плелись, як та біднота.

Він тільки прочинив свідомості ворота,

Та не переступив її незриму грань.

Допоки вгадував я сліз моїх причину,

Шукав болінь і мук таємне джерело,

Що десь пробилося й сльозило без упину,

Збудилося ім'я, що мертве вже було! —

Так поміж горами замрячену долину

Освітлює з верха світ сонця, що зійшло.

3 

Є речі, про які ми прагнемо забути,

Тому ховаєм їх у непроглядну тьму,

В закутану душі найдальшу і німу,

Де тільки сплять вони, не відаючи скрути.

Назад і в спомині не повернутись їм,

Літами тягнеться їх неживе тривання.

Вони не чують, як нове умеблювання

Трудний владар душі впроваджує в свій дім.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 156. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи