Йшли пастухи, отари по вулиці гнали.
— Зіронька, зірка зійшла! — сурмили, гукали,
Іскру кресали, аж грала під ними земля.
Та надаремно кресали, бо іскра в ту ж мить
В'янула, никнула, в кремені міста маліла.
Наче ніколи в слові вона не горіла,
І пропадала, гаснула — не воскресить!
Пастирі на роздоріжжі, тлумні отари
Теплих овець, що пливете, наче хмари,
Вбоге ваше знання! Ми з надхмарних висот,
Ми з будинків, що вищі за стайні стокрот,
Бачим небо. Там — тьма. Та хіба народиться
Може з вашої іскри Віфліємська зірниця?..
Рафал Воячек
ВІТЧИЗНА
Мати мудра як костельна вежа
Мати більша аніж церква римська
Мати довга наче транссибірська
Залізниця як Сахара ясна
І побожна як журнал партійний
Мати гарна ніби страж пожарна
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 157. Приємного читання.