– У сенсі?
– Пам’ятаєш казку про солом’яного бичка?
Колюня замотав головою.
– Солом’яний бичок діда і бабу від убогості врятував, а вони його, розбагатівши, на сонці залишили, він там і розтанув.
Уночі Колюня не міг довго заснути:
– А чому бичок на сонці розтанув? – запитав він у замполіта, точно, як мала дитина.
– Він же з соломи був, смолою засмолений.
– Шкода бичка, – зажурився Колюня. – І «шишарика» шкода.
Але переживати про солом’яних бичка і «шишарика» Колюні довго не довелося. Через кілька хвилин йому на мобільний подзвонив Єгор Забара і сказав, що вони вийшли з «котла» і їдуть у частину.
Замполіт, не витерпівши, відразу ж побіг за горілкою в найближчий «нічник».
Іншого їм нічого і не лишалося – вони не знали, коли скінчиться війна.
Якби мурахи були великими
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Іловайськ: розповіді про справжніх людей» автора Положій Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суддя Забара і солом’яний «шишарик»“ на сторінці 9. Приємного читання.