Розділ «Нове життя»

– Казали, що ні, – відповіла.

– У тебе була клінічна смерть. – Микола перейшов на цю тему раптово.

– Не будемо про це, – згадала політ під стелю та автоматично подивилася вгору.

– Вони не могли зважитися на кесарів розтин. Анне пояснювала, що операція для фінів – справа звична. Емансиповані скандинавки не прагнуть народжувати природним шляхом, боячись болю, – Колю прорвало на розмову. Люсі було важко слухати чоловіка, який перекрикував верещання малої.

– Хто така Анне? – запитала, заспокоївши дитину годуванням.

– Перекладачка. Ой, Людочко, ти навіть не уявляєш. Вона стільки нам принесла. І памперсів, і всіляких іграшок, – збуджено повідомляв.

– То що про операцію?

– На чому я спинився? – почухав неголену щоку. – А! З тобою трохи затримка вийшла, бо потрібно було, щоб Червоний Хрест підтвердив згоду щодо виділення коштів на операцію. Півпритулку тут бігали, як навіжені, коли ти народжувала, – Коля не на жарт розхвилювався, згадуючи пологи.

– Я тебе кохаю! – сказала Людочка й вільною рукою притягла до себе чоловіка.

– Усе заради тебе, – мовив молодий татко, дивлячись на доньку. – Запам’ятай, ми подарували тобі життя у новому світі, ми дали тобі нові можливості, ми… – раптово обірвав патетичну промову й запитально подивився на дружину: – Ім’я?

– Женя! – упевнено відповіла.

– Підходить! – несподівано погодився. – Вона схожа на Женю, – Миколі сподобалася така пропозиція. – Будемо називати її Джейн.

Попри те, що повіки неухильно закривалися, Люся встигла висловити здивування щодо інтерпретації імені дитини.

– Відтепер, ти – Люсіль, я – Нік, а наша дочка – Джейн.

– Ага! – підтвердила саркастично Людочка. – І всі ми Бабенки.

– Згодом поміняємо на Бабенкофф, – Жужа хотіла засміятися, але надто серйозний вигляд чоловіка спинив її.