Розділ «Шкарлупар»

Трійця вся перетворилася на слух.

Малефік щиро сподівався, що доглядачі чують лише невиразне «бу-бу-бу». А стіл надійно приховував рухи рук. Коли він закінчив, фінальним пасом збільшивши розтруб «плетухи» до максимуму, Серафим одразу ж уключився в гру.

— Ти стомив мене, отроку! Я вже не в тому віці, щоб розбирати твій шепіт, — суворо вичитав він помічникові. — І взагалі, шепотітися в присутності інших людей — верх непристойності! Що подумають про споконвічно чемних реттійців?!

Скрипливий дискант старця звучав вельми грізно.

— Вибачте, пане! — на весь скрипторій промимрив Мускулюс. — Я лише хотів, щоб ви перевірили мій аналіз варіантів упливу глобальної футур-проекції досліджуваного нами договору на векторний простір імовірностей у найближчі сто сорок вісім років. Мені здалося, що тут проглядає хиткий деревоподібний примарець...

Найкращі маги світу могли хіба мріяти про те, щоби провести аналіз, про який він зараз так упевнено просторікував. Висока Наука робила перші несміливі кроки в цьому напрямку. Межа — умовний розрахунок долі людини на сорок вісім годин уперед. Далі була сфера примарних напівемпіричних прорікань. Перспективи ж міждержавних відносин поки що краще вгадували завсідники пивних, ніж казенні ясновидці.

— Гаразд, перевірю...

Нексус злегка пожував губи й, закривши очі, поринув у діловитий транс. «Плетуха» була готова до вживання, і Серафим бажав чути, про що повідомить гонець бургомістрові.

— ...нещастя. Старший син правителя, високошляхетний граф Д’Араньє...

— Що з ним?!

— Загинув на полюванні.

— Овал Небес! Допоможи нам Вічний Мандрівнику! Тобто, я хотів сказати, що всім серцем сумую через утрату, яка спіткала його високість... Як це сталося?

— Начебто, нещасний випадок...

Слова гінця пролунали глухо й зловісно. Мускулюс мимоволі поморщився. Якщо це — вдалий замах, і винуватця знайдуть... Краще вже живцем звалитися в чертоги Нижньої Мами, ніж опинитися в катівнях Карла Суворого, який втратив спадкоємця!

— Начебто? Що ви хочете сказати?!

— Я — гонець. Я не кажу, а переказую й доповідаю. Я сам бачив, як граф Д’Араньє, переслідуючи лань, упав з коня в яр і зламав собі шию. Але є низка обставин, які наводять на підозри. Правитель розпорядився...

— Слухаю вас.

— У герцогстві оголошується триденна жалоба. Але не одразу, а по завершенні візиту в Сорент його величності Едварда II, короля Реттії...

Андреа відчув ледь помітну вібрацію ефірної струнки. Досвідчений дідок на ходу трансформував «плетуху». Для впровадження кліща-мнемоніка без прямого контакту з об’єктом була потрібна точність ювеліра й нахабність збирача податей.

— ...На час жалоби скасувати будь-які свята, включаючи весілля і ювілеї...