Розділ «Шкарлупар»

Він з видимим полегшенням вийшов. Минула хвилина, друга — і Ремі з’явився біля вишні, продовживши акробатичні вправи. Тепер він підстрибував, учепившись за міцну гілку, задирав ноги догори — і зіскакував, прогнувшись.

Від видовища хотілося плакати.

— Кумедне створіння, — тихо мовив старець. Обличчя лейб-малефактора, звернене до булочок, виказувало жваве зацікавлення. — Отже, продовжимо. Вплив «мозкового піску» на загальне переочення?

Відповідаючи, Мускулюс потай пишався собою. Вимушене ув’язнення дало йому змогу похизуватися перед начальством своїми пізнаннями. Реттійський Універмаг мав намір заснувати кафедру практичного пристріту, і малефіку запропонували очолити одну з лабораторій. Паралельно готувався підручник із теми; тут також мужі Високої Науки ніяк не бажали обійтися без Андреа Мускулюса.

Не бажаючи осоромитись, малефік підтягнув теорію. Із практикою в нього проблем не було. Ох, якби не вимушений від’їзд у Сорент!

— У чоловіків — погано стримуваний тремор пальців. У жінок — порушення місячних циклів.

— У євнухів?

— Євнухи переоченням не володіють...

Зовсім недавно,

або

Отже, в каземати?..

Лихо, що насувається, мускулюс, як і слід магові вищої кваліфікації, та ще й малефіку — а головне, людині, одруженій зі членом Ради Вищих Некромантів Чуріху! — відчув загодя. Судячи з того, що Нексус перестав кректати й булькати у сні, старий зачув нехороше значно раніше від свого молодого помічника.

Чутливі зади чарівників криком кричали: наближається поганий вісник. Отже, лихо вже сталося. Не з ними, хвала Вічному Мандрівникові! — але й реттійців чуже нещастя, поза сумнівами, зачепить рикошетом. Коли метушливий стукіт копит стих біля входу в ратушу, Серафим владно розплющив ліве око:

«Дій, отроку!»

Щоб відстежити гінця, Мускулюсу не були потрібні ні інвокації, ні чаротворні паси. Просто корчиш розумну міну, відрощуєш «сліпі вибриси» і ловиш флуктуації тла, які створює жива істота.

Раз плюнути, два — розтерти.

Живих істот у будинку було чимало. Та лише одна з них бігла, спотикаючись, сходами на другий поверх. Від гінця за лігу відгонило оцтовим смородом тривоги. Заарканивши бігуна ефірною стрункою, малефік перейшов до другого етапу.

«Плетуха» значилася третьою в списку базових заклинань віддаленого доступу. Улюблена забава сільських відьом і бродячих волхвів-жебраків. Однак вона вимагала певного набору зовнішніх дій, а Мускулюс не бажав привертати до себе увагу наглядачів герцога.

— Даруйте, пане...

Він нахилився до Серафима й, роблячи вигляд, що говорить із ним, почав пошепки читати заклинання, у той же час Андреа тайкома робив під столом необхідні спіральні паси «з вивертом». Пера обох переписувачів разом перестали скрипіти. Рука стряпчого застигла в повітрі, так і не перевернувши до кінця сторінку пухкого гросбуху.