— Шість місяців тому.
— Старість? Отрута? Нещасний випадок?
— Бідолаха зламав шию, упавши з балкона.
— Невже Його Високість не зумів знайти собі нового блазня?
— На жаль. Граф Д’Оріоль, молодший син герцога, начебто готує наступника Фалеро, але... Нашому правителю важко догодити. «Блазень і собака, — каже він, — повинні дивитися в очі хазяїнові». А витримати погляд Його Високості, особливо коли він засмучений або розгніваний...
Кавалькада помалу ховалася в бічній вулиці. За спиною пишно одягненого вершника — судячи з герба на плащі, згаданого графа Д’Оріоля — Мускулюс розгледів іншого вершника. І з подивом упізнав шкарлупаря Ремі Бублика — онука господині дому, де зупинилися маги-реттійці.
Чи ж не з нього ліплять блазня суворому герцогові?
Не позаздриш хлопцеві...
* * *— Ремі! Ремі, кому кажу! Принеси панам магам свіжих ватрушок!
Онук не чув, або робив вигляд, що не чує бабусі. Зараз він репетирував стрибок з ніг на руки й назад. Судячи з його виду, шкарлупар виконував складну, відповідальну й доволі нудну роботу. Ковпак він натягнув навіть не на вуха — на очі, на всю голову, аж до підборіддя, щоб не звалився. Голова перетворилася на квітчасту пику з бісерною облямівкою.
Абсолютно не смішну пику.
«Курбет, — пригадав Мускулюс назву трюку. — Вічний Мандрівнику, як же тужно в нього це виходить! Дивишся, і хоч вішайся... Ти ж нічого не бачиш, дурнику! Зараз у вишню лобом тріснешся...»
І справді, акробат-недоріка все ближче підходив до вишні. Ще два-три курбети наосліп, і доведеться кликати лікаря. Ставити примочки, робити холодні компреси...
— Ремі! Чуєш, що кажу!
Нещасний припинив стрибати за мить до трагедії. Якусь мить він стояв на місці, міркуючи або просто віддихуючись, а тоді рушив у дім. Зсунути ковпак на місце він і не подумав. Так і йшов, не дивлячись, але й не спотикаючись. Відчувалося, що в рідному саду — напевно і в домі теж — він орієнтується легко й наосліп.
«Бідолаха, — зітхнув малефік. — Граф Д’Оріоль — неабиякий оригінал. Треба мати дуже своєрідне почуття гумору, щоб рекомендувати тебе татусеві як нового блазня. А якщо татуся звуть Карпом Суворим...»
— Симптоми розладу третього ока? — продовжив іспит Нексус.
— Припадки, безпам’ятність, зубний біль.
— Ще?
— Озноб.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розповіді очевидців, або архів нагляду сімох» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шкарлупар“ на сторінці 7. Приємного читання.