Розділ «Шкарлупар»

Розповіді очевидців, або архів нагляду сімох

Щиро розчарований Андреа ретельно досліджував фактуру паперу й склад чорнила. Папір, як папір: бавовняний, чудової якості. Еманації чарів відсутні. І чорнило гарне: зі стебел лікоподію з додаванням відвару «дубових горішків». Проте серце гризли побоювання. Договір викликав ледь уловимі збурення на межі аурального сприйняття, як смітинка в третім оці.

Почулося?

Малефік покосився на свого безпосереднього начальника, не забувши попередньо закрити «воронячі баньки». Серафим був у глибокій задумі, тобто спав. У сні він ледь чутно кректав і булькав. Отже, не почулося. Лейб-малефактор просто так булькати не буде. Андреа радше повірив би, що Квадрат Опори насправді є п’ятимірним додекаедром (зле стверджував Люціус Спокушений), ніж у випадковість начальницького сопіння.

— І-іа-а-а!

За вікном гугняво завив мисливський ріжок. Відтак усе голосніше чувся дробовий перестук копит. Серафим прихильно пожував губами: мовляв, не заперечую. Перерви, отроку, студії, глянь, що там.

Крізь кольорові вітражі видно було кепсько. Вохра й кармін, аквамарин і бірюза — калейдоскоп перетворював реальність на кумедну казку. Хмикнувши, Андреа зсунув зір у монохромну сферу — і відчув, як на його маківку піднімається в’юнкий павучок. За ефірохнідом тяглася астральна павутинка: лейб-малефактор теж хотів усе бачити.

Не встаючи з місця.

Кавалькада вершників у мисливських костюмах виїжджала на майдан перед ратушею. Єгері, доїжджі, ловчі... Ага, ось і сам Його Високість. Герцог Карл Суворий, правитель Соренту — як і його високоповажні предки, головний біль Реттійської корони.

Кажуть, сто років тому король Річард Безпечний, передаючи Сорент у лен своєму молодшому синові, мав жорстоку мігрень. Масажуючи скроні, він подарував принцові лен у формі апанажу — у разі припинення свіжоспеченої герцогської династії Сорент повертався короні. Така форма дарування юридично залишала територію в рамцях королівського дому Реттії.

Ричард не знав, що заповість мігрень спадкоємцям.

Сорентійська династія Неверингів і не думала припинятися. Навпаки, вона міцніла й розцвітала. Способом прирощення земель герцоги обрали не військову міць, а матримоніальну політику. Збираючи придане, як скнара збирає монети в скринях, вони прибирали до рук графство за графством. Найдужче постарався Іоанн Удівець: він одружувався чотири рази, і завжди з особами королівської крові.

Сестер і дочок Неверинги також видавали заміж із неабиякою користю, включаючи довколишні майорати у свою сферу впливу.

Після смерті Іоанна — а той дожив до глибокої старості, ховаючи дружину за дружиною — його син, Карл Суворий, прозоро натякнув сюзеренові: час шлюбних угод минув. Вистачить, удосталь народили. Прийшов час зброї й твердої політики. Звичайно, якщо Реттія противитиметься.

Предметом чергового конфлікту були «землі на захід від ріки Севрючки винятково...» Не бажаючи воювати, король Едвард II погодився підписати договір про передачу спірних земель Соренту. Склався правовий казус: король, як сеньйор, віддавав землі васалові, тобто «де юре» самому собі. Але договір звільняв герцога Карла від ленної служби, хоча формально той залишався васалом Реттії.

Таким звивистим шляхом герцогська корона загрожувала колись перетворитися на королівську.

Юристи обох сторін постаралися на славу. Настала черга малефіків: часом у договори закладали таємний пристріт, який згодом спричинявся до трагічних наслідків. Для дослідження документів у Сорент і відправили двох магів: Серафима Нексуса й Андреа Мускулюса.

Слідом за ними з візитом доброї волі повинен був приїхати король Едвард.

— ...після смерті улюбленого блазня, — стряпчий зітхнув. Задумавшись, Мускулюс і не помітив, як той став поруч, спостерігаючи за процесією, — у Його Високості залишилася єдина відрада: лов звіра. Лише Фалеро міг ненадовго зм’якшити сувору вдачу правителя...

Мабуть, зараз стряпчий не грав роль. Він і справді був засмучений. Кепський настрій герцога одразу ж позначався на нього підданих.

— І давно це сталося? — малефік із ввічливості підтримав розмову.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розповіді очевидців, або архів нагляду сімох» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шкарлупар“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Дуель

  • Розділ без назви (3)

  • Турнір у Блезуа

  • Розділ без назви (5)

  • Прокляття

  • Розділ без назви (7)

  • Шкарлупар
  • Розділ без назви (9)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи