TextBook — Навіщо Коріель… змінив мене?
— Це зробила я. Інакше не могла врятувати.
Запанувала мовчанка.
— Диводане! — не витримав Гайнелій. — Як ти почуваєшся?
— Дуже добре. Справді. Дякую, мила Огнеславо. Що маю робити тепер?
— Чекатимеш тут на Віланду. А я поїду з Гайнелієм. Схоже, завтра — вирішальна битва. Боїшся, славний ватагу? — вона усміхнулась степовику, іронічно підбадьорюючи його.
— Важко буде під час такого вітру…
— Завтра він стихне. Це ж звичайний для цієї пори вітер.
— Щось занадто сильний… Може, його хтось наслав?
— Не знаю. Але нам він на заваді не стане. Збирайся, зараз і вирушимо, — мовила занадто різко і швидко вийшла, прошелестівши рясною пеленою спідниці.
Незнайомий, чужий Диводан дивився у вікно й до чогось уважно прислухався. Гайнелій же не чув інших звуків, крім тихих стогонів вітру, і було йому страшно і тоскно, і хотілося стати маленьким, непомітним, зіщулитися в куточку благенького намету й ні про що не думати, а надто про те, що скачуть зараз степом вершники, яких підбурив він. Він. Страшний, безжалісний ватаг. І нікому не можна показати своєї невпевненості, хіба лише Диводанові…
Протяг холодив спину, ворушив волосся. Похмуро і страшно було у великій кам'яній фортеці, майже порожній.
18
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Якщо подолаєш прокляття» автора Горбань Світлана на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „17“ на сторінці 3. Приємного читання.