— Подихали? То й досить.
Всі до зали. Тут сейфи. У моєму сейфі чотири зошити. У кожному по 96 сторінок. Це на три роки. Пиши конспекти густо, більше запам’ятовуй. Хапай інформацію з льоту. Папір привчайся економити.
Зошит з розвідки — в руку. Сейф — на ключ. І в залу.
Викладач від нас серпанковою фіранкою відгороджений. Тому він нас чітко розгледіти не може, проте і ми його чітко не бачимо, хоча розмовляємо без перешкод.
Всі викладачі і командири — Слони. Деякі з них допущені до персональної роботі з нами, однак більшість може бачити нас тільки через напівпрозорий екран і називати тільки по номерам. Кожен з них — вовк розвідки. Кожен провів багато років за межами «великої зони», проте одного разу провалився і тому перетворився на Слона. Той, хто не провалився, продовжує роботу в добуванні або, принаймні, в обробці.
Вовк розвідки, який провалився, включає системи захисту, від чого стіни нашої спецспоруди плавно затремтіли, і починає:
— Ось так виглядає шпигун, — він показує великий плакат з людиною в плащі, в чорних окулярах, комір піднятий, руки в кишенях. — Так шпигуна представляють автори гостросюжетних романів, кінорежисери, а за ними і вся освічена публіка. Ви — не шпигуни, ви — доблесні радянські розвідники. І вам не личить на шпигунів скидатися. А тому вам категорично забороняється носити темні окуляри навіть спекотного дня при яскравому сонці, насувати капелюха на очі, тримати руки в кишенях і піднімати комір пальта або плаща. Вашу ходу, погляд і навіть дихання ми будемо змінювати в процесі тривалих тренувань. Однак з самого першого дня ви мусите запам’ятати, що в них не повинно бути напруги. Злодійкуватий погляд, озирання через плече — вороги розвідника, і за це в ході тренувань ми будемо вас серйозно карати. Ви аніскільки не повинні скидатися на шпигунів, і не тільки зовнішнім виглядом, а й методами роботи. Письменники детективних романів зображують розвідника чудовим стрільцем і майстром ламати руки своїм супротивникам. Більшість з вас прийшли з середніх поверхів розвідки, і серед ваших товаришів по службі було багато відмінних стрільців і майстрів рукопашного бою. Однак тут, нагорі, в стратегічній агентурній розвідці ми не будемо навчати вас стрільбі і прийомам ламання рук. Навпаки, ми вимагаємо від вас забути навички, отримані в частинах спеціального призначення. Деякі розвідки світу навчають своїх хлопців стрільбі та іншим штукам. Це йде від браку досвіду. Пам’ятайте, хлопці, що ви можете покладатися тільки на свою голову, а не на пістолет. Коли ви зробите лише одну помилку, то проти кожного з вас контррозвідка противника кине п’ять вертольотів, десять собак, сто машин і триста професійних поліцейських. Пістолетиком тоді ви собі вже не допоможете. І руки всім не переламаєте. Пістолет гріє ваш бік і створює ілюзію безпеки. Тільки нам не потрібні ілюзії. Ви мусите постійно відчувати себе в безпеці і відчувати вищість над контррозвідкою противника. А ці відчуття вам дасть не пістолет, а тверезий розрахунок без будь-яких ілюзій. Знаєте, в схожій ситуації перебувають монтажники-висотники. Одні з них, не досить досвідчені, користуються страхувальним поясом. Інші ніколи ним не користуються. Перші падають і розбиваються, другі — ніколи. Відбувається це тому, що той, хто поясом користується, створює собі ілюзію безпеки. Одного разу він забуває пристебнутися, і ось вже його кістки збирають в ящик. Той, хто поясом не користується, ілюзій не має. Він постійно контролює кожен свій крок і ніколи на висоті не розслабляється. Радянська військова стратегічна розвідка своїм хлопцям не дає страхувальних поясів. Знайте, що у вас немає пістолета в кишені, забудьте удари ребром долоні по цеглині. Сподівайтеся тільки на свою голову. Ваш спорт — благородний теніс...
7
Людина здатна творити чудеса. Людина може три рази переплисти Ла-Манш, випити сто кухлів пива, ходити босоніж по розпеченому вугіллю, людина може вивчити більше тридцяти мов, стати олімпійським чемпіоном з боксу, винайти телевізор або акваланг, стати генералом ГРУ або мільярдером. Все в наших руках. Хто хоче, той і може. Головне — захотіти чогось, а потім все залежить тільки від тренування. Однак коли тренувати свою пам’ять, м’язи, психіку регулярно, то... нічого з вашої витівки не вийде. Регулярність тренувань важлива, проте сама по собі вона нічого не вирішує. Один дивак тренувався щодня. Раз на день він піднімав праску. Тренування тривали регулярно протягом десяти років — його м’язи не збільшилися. Успіх приходить тільки тоді, коли кожне тренування — пам’яті, м’язів, психіки, сили волі, наполегливості, — доводить людину до межі його можливостей. Коли кінець тренування перетворюється на катування. Коли людина кричить від болю. Тренування корисне тільки тоді, коли воно підводить людину до межі її можливостей, і вона цю межу абсолютно точно знає: я можу стрибнути вгору на 2 метри, я можу віджатися від підлоги 153 рази, я можу запам’ятати за один раз дві сторінки іноземного тексту. І кожне нове тренування корисне лише тоді, коли воно буде спробою побити свій вчорашній рекорд: здохну, а відіжмуся 154 рази.
Нас водять на тренування майбутніх олімпійських чемпіонів. Ось вони, п’ятнадцятирічні боксери, п’ятирічні гімнасти, трирічні пловці. Дивіться на їхні обличчя. Чекайте найостанніший момент тренувального дня, коли на маленькому дитячому личку з’являється зла рішучість побити свій вчорашній рекорд. Дивіться на них! Коли-небудь вони принесуть олімпійське золото під величезний червоний прапор з серпом і молотом. Дивіться на це обличчя! Скільки в ньому напруги!
Скільки муки! Це шлях до слави. Це шлях до успіху! Працювати тільки на межі своїх можливостей. Працювати на межі зриву. Чемпіоном стає той, хто знає, що штанга зараз розчавить його, та все одно штовхає її вгору. Перемагає в цьому житті лише той, хто переміг сам себе. Хто переміг свій страх, свої лінощі, свою невпевненість.
Наш Слон привів нас на тренування юних олімпійців:
— Так країна готує тих, хто захищає її спортивну славу. Невже ви думаєте, що наша країна до підготовки розвідників ставиться менш серйозно?
Розділ 12
1
Війну планує Генеральний штаб. Генеральний штаб — мозок армії. Будь-яке втручання КДБ в процес планування війни неминуче поставить всю державу на межу катастрофи. Тому для того, щоб вижити, держава змушена обмежити вплив КДБ на Генеральний штаб. Для того, щоб перемогти у війні, Генеральний штаб має збирати інформацію про противника зусиллями власних офіцерів, які розуміють проблеми бойового планування, які самі можуть вирішити, що є важливим для Генерального штабу, а що ні. Генеральний штаб не має часу просити про інформацію — він наказує власній розвідувальній службі, що потрібно добувати в першу чергу. Для успішної роботи Генеральний штаб повинен мати право заохочувати своїх кращих розвідувальних офіцерів і жорстоко карати недбайливих. І він має такі повноваження. І він має власну розвідувальну службу. І він бачить світ не очима КДБ, а на власні очі. Генеральний штаб збирає інформацію не зусиллями поліцейських, а зусиллями офіцерів Генерального штабу — нашими зусиллями.
Ми маємо стати офіцерами розвідки і офіцерами Генерального штабу одночасно. На це нам відводиться дуже короткий термін — п’ять років. І тому програма нашої підготовки насичена понад всякі можливості. Ви — офіцери Генштабу! І коли ці навантаження ви не здатні витримати, ми опустимо вас на нижні поверхи.
Ми із шкіри пнемося. Ми витримуємо навантаження. Не всі. Ночами мені сняться тільки грандіозні наступальні операції. Глибокі танкові клини. Повітряні десанти. Бригади спеціального призначення в тилу противника. Нелегальні резидентури і потік інформації до Генерального штабу. Мені сниться гуркіт битв і вогонь. Я відкриваю очі. Я чую огидне деренчання будильника, і холодне світло ріже очі. Я довго сиджу на ліжку і тру щоки долонями. Напевно, я не витримаю.
2
Час летить. Зимова сесія. Вісім іспитів. Літня сесія. Вісім іспитів. Зимова відпустка — п’ятнадцять діб. Літня відпустка — тридцять діб. Я у відпустку не поїду. Я здав сесію, однак мені доведеться зробити ще дуже багато. Знову зимова відпустка, і я знову не поїду. Майже ніхто з наших хлопців не їде. Необхідно працювати. Необхідно працювати більше. Хто хоче залишитися нагорі, мусить багато працювати. До зелених бісенят в очах, до чорних плям. Нам не перешкоджають. Можна ночами сидіти. Можна спати по три години на добу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Акваріум » автора Суворов Віктор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Акваріум“ на сторінці 58. Приємного читання.