— Ясно, — відповідаю, хоча нічого мені не ясно.
— Викликають тебе до Києва. А там, напевно, в Москву.
— Єсть.
— Про виклик ні з ким не базікати. При оформленні документів в стройовому відділі скажеш, що виклик з Десятого головного управління Генерального штабу.
— Єсть! — Гаркнув я.
— Тоді до побачення, капітане. І успіхів тобі.
6
— Капітане, є попереднє рішення Генерального штабу закинути тебе в тил до противника для виконання особливого завдання, — незнайомий генерал зміряв мене важким поглядом. — Скільки часу потрібно на підготовку?
— Три хвилини, товаришу генерал.
— Чому не п’ять? — Він вперше посміхнувся.
— Мені тільки до туалету заскочити, трьох хвилин достатньо, — і, розуміючи, що мій жарт він може не оцінити, додав: — Всю ніч мене сюди в автобусі везли, там ніякої можливості не було.
— Миколо Герасимовичу, — звернувся генерал до когось, — проведіть капітана.
Через дві з половиною хвилини я знову стояв перед генералом.
— Тепер готовий?
— Готовий, товаришу генерал.
— Куди завгодно?
— У вогонь і в воду, товаришу генерал.
— І тебе не цікавить, куди?
— Цікавить, товаришу генерал.
— А якби ми вирішили тебе готувати до виконання завдання дуже довго — наприклад, п’ять років? Як би ти поставився до цього?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Акваріум » автора Суворов Віктор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Акваріум“ на сторінці 50. Приємного читання.